Хто із нас не позичав гроші своїм друзям, знайомим, родичам, або ж навпаки? Як правило, це відбувається на підставі взаємодовіри, як мовиться – «під чесне слово». Але інколи трапляється, щоб одна зі сторін не дотримується «чесного слова» і боргу не повертає. Як бути в подібній ситуації та як повернути позичені кошти?
Перш за все, що не виникало проблем із поверненням грошей, доцільно залучити юриста, який допоможе в укладенні розписки (договору позики), а також проконсультує щодо того, які можуть виникнути ризики та як діяти, якщо боржник відмовляється повертати вам кошти.
Для початку слід зазначити, що визначення договору позики міститься у ст. 1046 Цивільного кодексу України.
При укладенні договору позики слід обов’язково прописати наступні умови:
– у тексті має бути чітко зазначена особа, яка отримує грошові кошти, а також вказані її паспортні дані;
– також має бути зазначена сума, яку особа отримує (виражена цифрами та прописними літерами), а якщо кошти в іноземній валюті – слід зафіксувати, за яким курсом буде повертатись борг;
– потрібно передбачити кінцевий термін повернення отриманих коштів або визначити періоди для повернення частками;
– у разі, якщо кошти передаються під відсотки, потрібно наперед передбачити відсоткову ставку.
При укладанні договору позики необхідно обов’язково письмово зафіксувати факт передачі фінансів актом прийому-передачі грошових коштів у двох примірниках (по одному для кожної сторони). Кредитор (позикодавець) повинен отримати від боржника копію паспорта та ідентифікаційного коду.
При передачі в якості забезпечення договору позики рухомого/нерухомого майна оформлюється договір іпотеки/застави, який в обов’язковому порядку має посвідчуватися нотаріусом.
Також необхідно зазначити, що договір позики не обов’язково посвідчувати у нотаріуса, проте, це не буде зайвим.
Якщо так сталося, що ви не зазначили всіх необхідних умов, не хвилюйтесь, це не звільнятиме боржника від виконання свого зобов’язання. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, чинним законодавством встановлено додаткову компенсацію у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом».
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Якщо в розписці зазначено кошти у валюті, тоді у поверненні інфляційних витрат вам буде відмовлено, оскільки долар США у борговому зобов’язанні індексації не підлягає.
Інколи на практиці бувають такі випадки, коли у розписці дата повернення не була зазначена. Це не є вкрай гострою проблемою, адже згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України «якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час». Згідно з частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у встановлений строк, а якщо строк не встановлений – протягом 30-ти днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це. У такому випадку слід надіслати поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або вручити особисто боржнику письмову претензію про повернення боргу протягом 30-ти діб. Якщо вручаєте особисто, то обов’язково отримайте його підпис з зазначенням дати отримання на копії претензії.
Головне – не пропустіть строк позовної давності, який триває 3 роки з моменту зазначення у розписці дати повернення грошей.
При поданні позову до суду про стягнення боргу ви можете також просити суд забезпечити ваш позов шляхом накладення арешту на майно боржника для того, щоб поки вашу справу розглядатимуть у суді, боржник не відчужив своє майно.
Крім цього, є ще декілька способів як «мотивувати» боржника сплатити свій борг. Це може бути заборона на виїзд з України або подача заяви в поліцію про шахрайство (ст. 190 Кримінального кодексу України). Зазвичай такий підхід є досить ефективним. Якщо боржник хоче уникнути відповідальності за шахрайство, то він знайде необхідні гроші для повного повернення боргу.
Єдиний телефон системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103
