До Синельниківського бюро правової допомоги звернулася жінка, яка є внутрішньо переміщеною особою, за консультацією з приводу звільнення з роботи. Громадянка стикнулася з такою проблемою: керівник підприємства не прийняв від неї заяви про звільнення, пояснюючи це тим, що на підприємстві нікому працювати. Жінка не знала, як їй правильно вчинити у даній ситуації. Адже керівник попередив робітницю, що якщо вона не вийде на роботу за графіком, їй «поставлять» прогул.
Громадянка звернулася за порадою до Синельниківського бюро правової допомоги. Фахівці бюро роз’яснили, як правильно у такому випадку написати заяву про звільнення, що необхідно вказати в цій заяві та чи зобов’язаний працівник попередити керівництво за два тижні перед звільненням Отримавши правову консультацію, громадянка, у якої виникла проблема зі звільненням, змогла вирішити її діючи правомірно, згідно норм законодавства.
Отже, як правильно звільнитися за власним бажанням?
Працівник, з яким укладено трудовий договір на невизначений термін, може звільнитися за власним бажанням як через поважну причину, так і зовсім без вказівки будь-якої причини. Якщо причина звільнення поважна, в цьому випадку, відповідно до ст. 38 КЗпП України, роботодавець зобов’язаний звільнити працівника з займаної посади в термін, про який просить працівник (про який він вказав у заяві про звільнення). Поважними причинами для звільнення є такі причини: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом.
Слід враховувати, що даний перелік не є вичерпним.
Якщо ви звільняєтеся з поважної причини, в заяві про звільнення ви повинні вказати не тільки дату звільнення, але і вказати причину, по якій ви звільняєтеся. До заяви в цьому разі необхідно докласти підтверджуючі документи. У певних випадках закон прямо передбачає, чим повинна підтверджуватися та чи інша причина звільнення. Так, необхідність догляду за хворим членом сім’ї або неможливість проживання у даній місцевості за станом здоров’я мають бути підтверджені медичними документами. У той же час, якщо звільнення пов’язане з метою догляду за дитиною до 14 років, досить додати до заяви про звільнення копію свідоцтва про народження дитини. Якщо звільнення пов’язане з вступом до навчального закладу, то цей факт може бути підтверджений копією наказу про зарахування до навчального закладу, якщо причиною звільнення є прийняття на роботу за конкурсом – це підтверджуються рішенням конкурсної комісії.
Запис про звільнення в трудовій книжці працівника також повинен проводитися із зазначенням поважної причини звільнення.
Існує ще одна підстава за якою можна звільнитися в будь-який термін – це порушення власником або адміністрацією підприємства законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору.
У цьому випадку в заяві про звільнення слід вказати факти порушення власником або адміністрацією підприємства законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, при наявності – додати до заяви підтверджуючі документи.
У разі, якщо працівник, з яким укладено безстроковий трудовий договір, звільняється без вказівки причини, на нього покладається обов’язок попередити про звільнення роботодавця за два тижні до передбачуваної дати звільнення. Даний термін – два тижні – дається роботодавцю для пошуку нового співробітника на посаду, що звільнилася, а зовсім не є репресивним заходом по відношенню до працівника, який звільняється без поважної причини.
Важливо враховувати наступний момент: якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не має права звільнити його за поданою раніше заявою про звільнення, крім певних випадків: коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до норм законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності (підтвердженими медичними документами), що перешкоджають виконанню роботи за договором, у разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, а також на ті поважних причин, що і безстроковий трудовий договір.
При звільненні працівника, згідно норм статті 116 КЗпП України, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
У разі суперечки про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в будь-якому випадку повинен у встановлений строк виплатити не оспорювану ним суму.
Тому навіть в тому випадку, якщо адміністрація підприємства вважає, що своїми дії працівник, що звільняється заподіяв підприємству матеріальної шкоди, а сам працівник не визнає ці збитки, власник зобов’язаний забезпечити повний розрахунок з працівником при звільненні, а суму матеріального збитку стягувати в судовому порядку за рішенням суду.
Відповідно до ст.83 КЗпП України, в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також невикористані дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітньої дитини – інваліда з дитинства підгрупи А I групи.
За бажання працівника, який звільняється, йому може бути надано щорічну невикористану відпустку з наступним звільненням. В даному випадку днем звільнення буде не останній день роботи, а останній день відпустки.
Заява про звільнення подається в письмовій формі і в обов’язковому порядку реєструється в Журналі вхідної кореспонденції. Радимо оформити заяву відразу в двох примірниках, з тим, щоб на екземплярі працівника був проставлений штамп або запис про реєстрацію.
У разі, якщо адміністрація відмовляється прийняти і зареєструвати заяву, її потрібно відправити цінним листом через органи поштового зв’язку, з описом вкладення та повідомленням про вручення.
З наказом про звільнення працівник повинен бути ознайомлений під підпис, а також, на вимогу працівника, йому повинна бути надана копія наказу.
Крім розрахунку, в день звільнення працівник повинен отримати свою трудову книжку з належним записом про звільнення.
Синельниківського бюро правової допомоги працює за адресою: м. Синельникове, вул. Богми, 4-а. Контактні телефони: 4-14-35, 095 502 83 30, e-mail: synelnikivske@legalaid.dp.ua.
Перший дніпропетровський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 17.00, тел. (056) 742-82-32, (099) 232-77-89.
Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103.
