28 березня 2019 року фахівці системи безоплатної правової допомоги провели лекцію щодо протидії булінгу для студентів філологічного факультету Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленко.
Юристи повідомили про те, що таке булінг, які законодавчі новації щодо врегулювання цього явища в Україні, яким він буває, причини цього явища, хто є учасниками булінгу, хто найчастіше стає його жертвами, хто такі булери і що їх спонукає «булити» свою жертву та яка роль спостерігачів у цьому.
«Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого», – повідомила студентам заступниця начальника відділу комунікацій та правопросвітництва Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області Юлія Козаченко.
Вона повідомила студентам про те, що булінг буває фізичний та проявляється у вигляді штовхання, підніжок, зачіпання, бійок, стусанів, ляпасів, нанесення тілесних ушкоджень; психологічний як то принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж; економічний здійснюється шляхом крадіжок, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей; сексуальний проявляється у вигляді принизливих поглядів, жестів, образливих рухів тіла, прізвиськ та образ сексуального характеру, зйомок у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальних погроз, жартів.
Особливу увагу вона звернула на вчинення кібербулінгу, який здійснюється шляхом приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв. Також вона розповіла, що кібербулінг здійснюється у вигляді використання особистої інформації, анонімних погроз, переслідування, гепіслепінгу, переслідування, тролінг та флеймінг.
Також увагу студентів звернули на такі загрози у Всесвітній мережі як секстинг та онлайн-грумінг. Секстинг — це обмін власними фото/відео/текстовими матеріалами інтимного характеру, із застосуванням сучасних засобів зв’язку: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж. Секстинг стає всебільш популярним серед підлітків. Онлайн-грумінг — це побудова в мережі Інтернет дорослим/групою дорослих осіб довірливих стосунків з дитиною (підлітком) з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото. Це робиться з метою отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей.
«Для того, щоб вирішити питання булінгу самостійно слід, в перше чергу, ігнорувати кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям» – порадила Юлія Козаченко.
За її словами якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам. Також вона закликала студентів не соромитися обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким довіряють. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.
Начальник відділу правової інформації та правопросвітництва Полтавського місцевого центру з надання БВПД Юрій Ночовний поінформував майбутніх педагогів про те, як діяти саме представникам закладів освіти у випадках булінгу.
«Законодавчими новаціями передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 850 грн. до 1700 грн. виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку» – резюмував він.
Також він надав практичні поради як розпізнати жертв агресії, як працювати з потенційними булерами та як захистити свої права у правовому полі.
«Якщо дітям потрібна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) слід звернутися до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103 (цілодобово і безкоштовно в межах України). Якщо потрібна психологічна допомога необхідно звернутися на Національну «гарячу лінію» з питань попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації за номером 116 111», – додав Юрій Ночовний.
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області працює за адресою: м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40.
Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.
