Одним із поширених питань, з яким звертаються клієнти до центрів та бюро правової допомоги, є забезпечення виконання одним з батьків обов’язків щодо утримання дитини. У даному випадку мова іде про стягнення додаткових витрат. Про підстави та порядок стягнення додаткових витрат на утримання дитини консультує начальник Синельниківського бюро правової допомоги Микола Черваньов.
Відповідно до статті 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимогу про стягнення аліментів не було подано, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину. А саме тих, що викликані особливими обставинами – розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо.
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Важливо розуміти, що додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. У окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Їх розмір повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Додаткові витрати на дитину можуть сплачуватися наперед, або вони покриваються після їх фактичного понесення. Конкретна форма залежить від наявних документів — чеків, квитанцій, актів виконаних робіт, рекомендацій чи діагнозів тощо. При цьому стягнення грошових коштів може відбуватися разово, з певною періодичністю або постійно (до досягнення дитиною повноліття).
Процедура стягнення додаткових витрат починається з подання до суду позовної заяви. Позивачу слід обов’язково надати докази, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Якщо ці документи не можуть бути отримані позивачем самостійно, вони витребуються за відповідним запитом суду. Для цього зацікавленій особі необхідно подати заяву про забезпечення доказів. Слід зазначити, що просити про витребування певних документів має право як позивач, так і відповідач. Останній може бути зацікавлений у цьому в тих випадках, коли він не погоджується з позовними вимогами, або вважає їх необґрунтованими (завищеними чи безпідставними).
Позовна заява про стягнення додаткових витрат на утримання дитини може бути подана разом із заявою про стягнення аліментів. Однак це не є обов’язковим — подібна позовна заява може бути подана й окремо. Такі випадки трапляються, коли про додаткові витрати стало відомо вже після встановлення розміру аліментів. Наприклад, з досягненням певного віку з’явилась потреба у відвідуванні дитиною басейну, розвиваючого гуртка або спортивної секції. Також можуть виникати різного роду порушення здоров’я у дітей, які вимагають проведення обстежень та купівлі ліків.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров’я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров’я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.
У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою – збільшення або зменшення суми додаткових витрат.
Увага! У випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв’язку з навчанням до досягнення нею 23 років, правила статті 185 СК України щодо обов’язку батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами, не застосовуються. Оплата вартості навчання та проживання неповнолітньої дитини в гуртожитку не відноситься до додаткових витрат, тому правові підстави для їх стягнення відсутні. Такі спірні правовідносини регулюються нормами статті 199 СК України, якою передбачений обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.
При виникненні правових проблем звертайтесь за юридичною консультацією до:
Першого дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 17.00, тел. (056) 742-82-32, (099) 232-77-89.
Синельниківського бюро правової допомоги за адресою: м. Синельникове, вул. Богми, 4-а. Контактні телефони: 4-14-35, 095 502 83 30, e-mail: synelnikivske@legalaid.dp.ua. Логін для зв’язку у Skype: Синельниківське бюро правової допомоги.
Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103 або на веб-сайтах Міністерства юстиції та Координаційного центру з надання правової допомоги.
