Вс
тановити факт батьківства померлої особи клієнту Білоцерківського місцевого центру допоміг адвокат системи БПД Матюшенков Дмитро Вікторович.
Як не дивно, але процедура встановлення батьківства після смерті чоловіка – досить поширене явище і є одним з найважливіших інститутів сімейного права та гарантією захисту не тільки немайнових прав дитини, але і його матеріальних інтересів.
Відповідно до законодавства України, підставою для виникнення прав та обов’язків батьків і дитини є походження дитини від них, засвідчене у встановленому законом порядку. Юридично це оформляється таким чином:
1) шляхом реєстрації народження дитини в органах РАЦСу, коли батьки дитини перебувають у зареєстрованому шлюбі (що породжує презумпцію батьківства відповідно до ст. 122 Сімейного кодексу );
2) добровільне визнання батьківства дитини чоловіком, який не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини (за його заявою згідно зі ст. 125 Сімейного кодексу);
3) визнання батьківства в судовому порядку, якщо батьки не перебувають у шлюбі, а батько заперечує своє батьківство (у порядку, передбаченому ст. 128 Сімейного кодексу).
Однак, від визнання батьківства за рішенням суду слід відрізняти встановлення факту батьківства за рішенням суду в порядку , встановленому ст. 130 Сімейного кодексу. Це можливо тільки у разі смерті чоловіка.
Таким чином, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, і за життя з якої-небудь причини не подав до органів РАЦСу заяву про добровільне визнання свого батьківства, суд за заявою зацікавлених осіб згідно ст. 130 Сімейного кодексу може встановити факт батьківства цієї людини. Однак, заява про встановлення батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено за вказівкою матері («зі слів матері») у відповідності зі ст. 135 Сімейного кодексу.
Оскільки в даній категорії справ відсутній спір про право, розгляд таких справ здійснюється за правилами окремого провадження : заявник подає до суду заяву про встановлення факту батьківства і надає всі можливі докази. І якщо суд визнає їх достатніми – батьківство вважається встановленим. При цьому слід врахувати, що право на звернення до суду з відповідною заявою не обмежена позовною давністю.
Із заявою про встановлення факту батьківства вправі звернутися: мати, опікун, піклувальник дитини, особа, яка утримує та виховує дитину, а також сама дитина, яка досягла повноліття. При цьому заява до суду подається за місцем проживання заявника відповідно до ст. 257Цивільного процесуального кодексу . Зацікавленими особами (як другою стороною у справах окремого провадження) можуть виступати органи опіки та піклування, органи РАЦС, органи державної влади та інші особи, залежно від мети встановлення факту батьківства (наприклад, дружина померлого, його діти, інші спадкоємці).
Так, до Білоцерківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась гр. Н, яка перебуває під юрисдикцією України, середньомісячний сукупний дохід сім’ї якої нижчий суми прожиткового мінімуму. Звернутися до Центру їй порекомендувала подруга. У неї постало питання встановлення факту батьківства померлої особи в судовому порядку.
Клієнтка центру пояснила, що влітку 2014 року вона познайомилась із гр. К. Згодом у них зав’язалися близькі стосунки, а в квітні 2015 року гр. К переїхав до її місця проживання в с. Пархомівка, де вони почали проживати однією сім’єю без реєстрації шлюбу; проживали разом із батьками, її сестрою та іншими родичами. В липні 2015 року гр. Н разом із гр. К почали винаймати квартиру в м. Біла Церква. У період наприкінці вересня – початку жовтня 2015 року гр. Н завагітніла. Маючи намір узаконити свої відносини, вона та гр. К збиралися приїхати в с. Пархомівка до батьків гр. Н на вихідні 7-8 листопада 2015 року з тим, щоб подати заяву до сільської ради про укладення шлюбу, про що повідомили своїм спільним друзям, а також батькам і родичам гр. Н. Проте гр. К загинув під час дорожньо-транспортної пригоди. У гр. Н народився хлопчик.
Гр. Н бажає щоб її дитина в майбутньому мала можливість взяти прізвище свого батька. Сина вона назвала так як хотів сам померлий батько, який був переконаний, що в нього народиться саме син, а не дочка. Батьків гр. К вона не знає, наскільки їй відомо, його мати померла в місцях позбавлення волі, а батько відмовився від нього, коли тому було лише кілька місяців. Гр. К певний час жив і працював зі своїм дядьком, якого було викликано в суд в якості свідка.
Білоцерківським місцевим центром з надання БВПД прийнято рішення про надання БВПД.
Білоцерківським місцевим центром з надання БВПД видано доручення адвокату Матюшенкову Дмитру Вікторовичу.
Отримавши доручення, адвокат зустрівся з клієнтом, роз’яснив йому його права, склав позовну заяву про встановлення факту батьківства померлої особи та зібрав до нього необхідні документи.
Позовна заява задоволена повністю Володарським районним судом Київської області.
Дане рішення надасть можливість не тільки визнати факт батьківства, а й визнати гр. Н потерпілою стороною в кримінальному провадженні щодо загибелі гр. К під час дорожньо-транспортної пригоди.
