Мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини. Для забезпечення належного виховання, дитина повинна проживати зі своїми батьками або хоча б одним із них. Але в житті існують різноманітні ситуації, які стають цьому на заваді. Коли батьки в результаті розірвання шлюбу не проживають разом, то постає питання, з ким із батьків повинна проживати дитина?
Сімейне законодавство передбачає рівність прав, а також обов’язків батька та матері щодо дитини, чітко врегульовує питання вирішення місця проживання дитини та дає можливість захистити її права та інтереси. Сімейний кодекс України встановлює, що :
• місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків.
• місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
• якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою.
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто: не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Бувають випадки, що жоден із батьків вихованням дитини не займається, доручивши всю турботу одному з родичів або навіть сторонній особі. Зважаючи на це, дитина може бути передана тому, хто, дійсно, здійснює виховання малолітньої дитини. Це може бути баба, дід або інший родич (в тому випадку, якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку).
Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.
Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Найпростішим варіантом визначення питання місця проживання дитини є досягнення домовленостей між батьком та матір’ю про місце її проживання. Вказана домовленість може бути досягнута усно, або закріплена письмово – шляхом укладення відповідного договору. Законодавство передбачає обов’язкове нотаріальне посвідчення таких договорів. Тому договір про визначення місця проживання дитини має бути укладений шляхом підписання кожним з батьків двох примірників договору з подальшим посвідченням його тексту нотаріусом.
Якщо жоден із наведених вище варіантів не виявився ефективним, батьки не змогли знайти спільну позицію по цих питаннях, залишається єдиний варіант – звернутися до суду. Розгляд зазначеної категорії справ обов’язково здійснюється за участю органу опіки і піклування. Орган опіки та піклування подає до суду відповідний висновок, який є достатньо важливим фактором при прийнятті судом рішення щодо того, з ким залишиться проживати дитина.
Контактна інформація! Звернутися по допомогу до фахівців Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна за адресою: м. Чернівці, вул. Університетська, 1, тел. (0 372) 51-36-12.
До фахівців Сторожинецького бюро правової допомоги можна звертатися за адресою: м. Строжинець, вул. Чернівецька, 6а,тел.(03735)2-28-99.
Єдиний телефонний номер системи БПД – 0 800 213 103
(дзвінки на вказану телефонну лінію зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України є безкоштовними та приймаються цілодобово).
