назад

Захист прав споживачів через Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

new204Сьогодні захист прав споживачів – це одна з основ захисту прав людини. Крім того, споживач розглядається як фігура в бізнесі та є ключовим чинником впливу на розвиток національної економіки.

         Другий запорізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги за час своєї роботи прийняв не один десяток звернень громадян про наданням безоплатної первинної та вторинної правової допомоги в сфері захисту прав споживачів.

         Варто зазначити, що судовий захист є останнім правовим механізмом захисту прав споживачів в національній правовій системі. На сьогоднішній час вивчаючи та аналізуючи законодавство України, можна виокремити адміністративний інститут захисту прав споживачів, який не передбачає звернення до суду та проходженню всієї судової процедури.

         Так, враховуючи до уваги Преамбулу до Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року (далі-Закон) встановлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

         В ст. 1 Закону надані визначення понять «виробник», «виконавець» та «продавець», відповідно до яких кожен з наведених суб’єктів є суб’єктами господарювання.

         Відповідно до Закону кожен споживач має гарантоване право на:

  1. якість продукції (якість товару або послуги);
  2. 2. на те, що продукція не причинить шкоди здоров’ю; 
  3. 3. на безперешкодний, достовірний доступ про інформацію продукції, що споживач хоче придбати.

       На реалізацію Закону, а саме здійснення контролю та нагляду за додержанням законодавства в сфері захисту прав споживачів була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», яка утворила Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі-Служба).

       Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №667 визначено, що територіальні органи Служби наділені повноваженнями щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів виключно щодо суб’єктів господарювання.

       Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року, визначається, що позапланові заходи здійснення державного нагляду (контролю) проводяться на підставі, обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав.

       Крім того, згідно ст. 7 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що для перевірки суб’єкта господарювання, орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

       З огляду на вищевикладене та керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №667, Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №310 від 07.03.2012 року «Про затвердження Порядку проведення перевірок у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг» заявник при зверненні повинен обов’язково вказати:

  1. повне найменування суб’єкта господарювання;
  2. обґрунтування фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав;
  3. повне найменування органу нагляду (контролю);
  4. максимально зафіксовані докази порушення прав споживачів (касовий або товарний чек та ін.).

       За результатами перевірки, Служба має право прийняти відповідні заходи впливу на посадових осіб суб’єкта господарювання для усунення порушень прав споживачів.

       Одночасно треба зазначити, що особа не втрачає можливості також на судовий захист свого цивільного права у разі звернення до Служби.

         Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Тому на законодавчому рівні в кожної особи є декілька механізмів, як захисти свої споживчі права: адміністративний спосіб та судовий спосіб.

Нагадуємо, якщо Ваші споживчі права були порушені суб’єктом господарювання можете звернутися за правовим захистом до Другого запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: