назад

Захист цивільних прав нотаріусом: роз’яснює юрист

notarius

Кожен із нас так чи інакше стикався з проблемами реалізації своїх законних прав, свобод та інтересів, а тому був змушений захищати їх. У такому разі постає питання: яким чином та у який спосіб здійснювати захист порушених прав?


Детальніше щодо порядку захисту цивільних прав нотаріусом у рамках національного правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» консультують фахівці Володимирецького бюро правової допомоги.


Ні практика, ні чинне законодавство не дає визначення поняттю способу захисту цивільних прав, однак ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає перелік таких способів захисту цивільних прав:


– визнання права;

– визнання правочину недійсним;

– припинення дії, яка порушує право;

– відновлення становища, яке існувало до порушення;

– примусове виконання обов’язку в натурі;

– зміна правовідношення;

– припинення правовідношення;

– відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

– відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

– визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.


У ст. 16 також немає вичерпного переліку засобів захисту цивільних прав. Вказана стаття відсилає до інших засобів захисту цивільних прав, передбачених законом. Проте зазначені способи захисту переважно є позовними, тобто їм властиві спільні риси – здійснення захисту порушених прав шляхом подання позову до суду та забезпечення захисту через заходи державного примусу до правопорушників.


Окрім того, ст. 18 ЦК України передбачає ще один із способів захисту цивільних прав – це захист цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року та Наказом Міністерства юстиції України «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 року.


Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). В свою чергу, ст. 3 вказаного Закону визначає, що нотаріусом є уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема, посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.


Таким чином, порядку вчинення виконавчих написів нотаріуса присвячена глава 14 ЗУ «Про нотаріат». Загалом виконавчий напис нотаріуса – це підтвердження нотаріальним органом наявності заборгованості (грошових сум чи майна) та розпорядження про примусове стягнення з боржника на користь кредитора цієї заборгованості. 


У виконавчому написі повинні зазначатися:


– дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

– найменування та адреса стягувача;

– найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

– строк, за який провадиться стягнення;

– суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

– розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

– номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;

– дата набрання юридичної сили; 

– строк пред’явлення виконавчого напису до виконання.


Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса, відповідно до ст. 89 ЗУ «Про нотаріат».


Стягнення за виконавчим написом нотаріусів допускається у випадках, передбачених чинним законодавством. Такі підстави передбачені у Постанові КМУ від 29 червня 1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».


До цього переліку входять вчинення виконавчих написів у таких випадках:


– стягнення заборгованості по нотаріально посвідчених правочинах;

– стягнення з підстав, що випливають з кредитних відносин;

– стягнення заборгованості, що випливає з відносин;

– пов’язаних з авторським правом;

– стягнення заборгованості з батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей у закладах освіти;

– стягнення заборгованості з батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей і підлітків у загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах соціальної реабілітації;

– стягнення за диспашею;

– стягнення заборгованості з військовослужбовців, звільнених із військової служби, і військовозобов’язаних після закінчення зборів;

– повернення об’єкту лізингу;

– стягнення заборгованості з орендної плати за користування державним та комунальним майном;

– стягнення заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами у встановленому законом порядку;

– стягнення заборгованості за аграрними розписками;

– стягнення заборгованості з виплати дивідендів.


Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року, тобто якщо боржник оспорює або не погоджується із сплатою заборгованості, в такому разі виконавчий напис нотаріуса здійснюватися не буде. Це питання вирішуватиметься у судовому порядку.


Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлений інший термін давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).


Виконавчий напис вчиняється нотаріусом на борговому документі.


Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», який визнає виконавчий напис як підставу виконання і як виконавчий документ (Закону України «Про виконавче провадження»). Термін пред’явлення виконавчого напису нотаріуса має зазначатися у виконавчому написі. 

Довідково. Сарненський місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Сарни, вул. Широка, 22 (другий поверх приміщення «Приватбанку»). Тел.: (03655) 3-22-20, (067) 856 74 35. Телефон безкоштовної гарячої лінії 0 800 213 103 (цілодобово).

Березнівське бюро правової допомоги: м. Березне, вул. Київська, 9 (приміщення ЦНАПу та статистики), тел. (03653)5-34-44, (067) 836 50 41, (096) 117 38 45.

Володимирецьке бюро правової допомоги: смт Володимирець, вул. Соборна, 20 (приміщення Володимирецької районної державної нотаріальної контори), тел. (03634) 2-58-08, (068) 091 88 85.

Дубровицьке бюро правової допомоги: м. Дубровиця, вул. Воробинська, 9 (приміщення районної бібліотеки), тел. (03658)2-00-06, (068) 085 13 52;.

Рокитнівське бюро правової допомоги: смт Рокитне, вул. Незалежності, 21 (приміщення Управління Державної казначейської служби України в Рокитнівському районі), тел. (03635)2-30-03, (097) 318 59 96.