Адвокат Володимир Деміда із Миколаєва домігся закриття кримінальних проваджень проти свого клієнта, а також застосування до нього примусового психіатричного лікування, у судовому порядку довівши, що його підзахисний не несе соціальної загрози для оточуючих.
Володимир Деміда, який діяв за дорученням Регіонального центру з надання БВПД у Миколаївській області № 014-0001025 від 28.05.2015 року у справі № 1-кп/487/425/14, захищав клієнта, що обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) та ч. 1 ст. 296 (хуліганство) КК України. Санкція найбільш тяжкого злочину, а саме – незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами карається караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Чоловік обвинувачувався у тому, що 29.04.2014 року приблизно з 10.00 до 12.00, знаходячись в парку «Ліски», де відбувалось будівництво об’єкту, вчиняв хуліганські дії, направлені на порушення громадського порядку по відношенню до робітників, які працювали на цьому будівництві. Крім того, органом досудового розслідування інкримінувалось підзахисному те, що під час огляду місця події у нього був виявлений та вилучений предмет, схожий на кастет, який йому належить.
Згідно з актом судово-психіатричної експертизи від 03.07.2014 року № 303 підзахисний страждав на час вчинення кримінальних правопорушень і страждає по теперішній час стійким психічним розладом. У період часу, що відноситься до вчинення ним інкримінованих кримінальних правопорушень, він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Прокуратурою Заводського району м. Миколаєва направлено до Заводського районного суду м. Миколаєва клопотання про застосування до підзахисного примусових заходів медичного характеру, а саме – госпіталізації в психіатричний заклад зі звичайним наглядом.
Під час судового розгляду Володимир Деміда надав висновок судово-психіатричної експертизи від 01.04.2015 року № 144, в якому зазначено, що його клієнт пройшов стаціонарне лікування в період з 02.06.2014 по 20.06.2014 року в умовах психіатричного відділення, а потім з 04.07.2014 по 16.09.2014 року – в умовах відділення денного стаціонару Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1. У подальшому підзахисний знаходився під наглядом дільничного лікаря-психіатра, котрий відзначив у чоловіка стан ремісії без психопатичних розладів. При дослідженні експертом відзначено адекватність емоцій, достатній інтелект, збереженість критичних здібностей без психопатичних розладів.
Адвокатом було доведено, що підзахисний не несе соціальної загрози для оточуючих, не потребує застосування до нього заходів медичного характеру, оскільки наразі у нього відсутні психічні розлади.
Володимир Деміда звернув увагу суду на те, що дії, які інкримінуються його підзахисному, мали місце 29.04.2014 року, в той час, як огляд місця події згідно з протоколом здійснювався 28.04.2014 року, що не узгоджується із встановленими судом обставинами та відомостями про факт вчинення підзахисним злочину, а вилучення самого предмету злочину – кастету – відбулось за його відсутності.
У зв’язку з цим, судом визнано недопустимими доказами протокол огляду місця події, на який посилалася сторона обвинувачення, та висновок експерта від 06.05.2014 року № 84 щодо результатів дослідження кастету, вилученого відповідно до вищезазначеного протоколу огляду місця події.
02.06.2015 року ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва в застосуванні примусових заходів медичного характеру відносно підзахисного, підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, відмовлено та закрито провадження по справі у зв’язку із недоведеністю вчинення особою суспільно небезпечного діяння.
Також суд закрив кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру відносно підзахисного за злочин, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України.
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube 
Google+ 
Twitter
