До таких висновків дійшов Котелевський районний суд Полтавської області при розгляді адміністративної справи за участі адвоката системи БПД.
Все розпочалось із того, що житель Котелевщини, перебуваючи на обліку в Чутівському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримуючи пенсію за віком, призначену на пільгових умовах, звернувся до пенсійного фонду з письмовою заявою про зарахування періоду роботи у ВАТ БК «Букрос» з липня по вересень 2009 року до страхового стажу та проведення відповідного перерахунку пенсії з урахуванням збільшеного загального страхового стажу, на що отримав відмову. Відмова пенсійного фонду була обґрунтована тим, що в зазначений заявником період він не підлягав загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, оскільки у вказаний період заявнику не нараховувалась заробітна плата.
В квітні цього року з метою отримання безоплатної вторинної правової допомоги зазначений громадянин звернувся до Першого полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де йому було призначено адвоката системи БПД Валерія Якименка.
Адвокат детально вивчив ситуацію клієнта, сформулював правову позицію та підготував пакет документів до суду, після чого відстоював свою правову позицію у суді.
Позивач сплатив лише судовий збір, який при задоволенні позову було стягнуто на його користь з відповідача, а послуги адвоката – сплатила держава, що зекономило позивачу чималі кошти.
Правова позиція адвоката, з якою погодився суд полягає в наступному:
«Згідно з нормами ч.1 та ч.2 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, яке гарантується, в тому числі, загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058). Статтею 1 цього ж Закону поняття “страховий стаж” визначене як період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та або підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Поняття страхового стажу в солідарній системі визначене ч.1 ст.24 цього ж Закону як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страхові внески визначені ст.1 Закону №1058 як кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше? надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у ст.11 Закону №1058, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами. Вказане підтверджується положеннями ст.15 Закону № 1058, яка визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, а саме до них відносяться підприємства, роботодавці.
Механізм обов’язкового пенсійного страхування передбачає відповідні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав. Зокрема, згідно із ч.1 ст.16 Закону № 1058, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку. Цим правам кореспондує обов’язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (ст.20 Закону №1058). Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов’язковій сплаті. Однак, застраховані особи без сприяння державних органів позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність такої сплати, що, фактично, у випадку неповної сплати, означатиме порушення рівності їх прав на призначення пенсії при інших рівних умовах.»
Суд також врахував, що органи Пенсійного фонду України на підставі Закону № 1058 мають необхідні механізми контролю за сплатою страхових внесків страхувальниками та правові засоби реагування щодо страхувальників, які допускають порушення в сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі й щодо нарахування та сплати страхових внесків в установлені строки.
Отже, факт відсутності в персоніфікованому обліку конкретно щодо Позивача відомостей про сплату страхових внесків не може вплинути на обсяг його пенсійних прав, оскільки це право не може бути порушено тільки з підстав неналежного виконання обов’язків страхувальником ВАТ БК «Букрос». Позивач, як застрахована особа, не повинен нести відповідальність за порушення страхувальником законодавства та його обов’язку зі сплати страхових внесків.
