Цивільним кодексом України передбачена можливість набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Це означає, що за рішенням суду набути право власності на майно може особа, яка добросовісно володіє чужим майном протягом тривалого терміну.
Відповідно до частини першої статті 344 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном — протягом п’яти років, набуває права власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються на випадки, коли володіння майном розпочалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно зі статтею 344 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Саме на норми законодавства про набувальну давність посилався адвокат Юрій Сторожук, який на підставі доручення Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 12 вересня 2017 року №113 представляв у суді інтереси клієнтки Теофіпольського бюро правової допомоги.
У позові адвокат просив Теофіпольський районний суд визнати за жінкою право власності на квартиру за набувальною давністю. Таку позицію адвокат аргументував тим, що на підставі постанови спільного засідання заводського комітету профспілки й адміністрації Теофіпольського цукрового заводу від 5 березня 1979 року позивачка вселилася разом із чоловіком у квартиру, при цьому ордер на вселення у квартиру завод не видав. У 1991 році його клієнтка вдруге вийшла заміж та змінила прізвище. З моменту вселення та до цього часу жінка постійно мешкає у квартирі, іншого житла не має. Звернення позивачки до Теофіпольської селищної ради із заявою про приватизацію квартири не дали результату: їй відмовили у приватизації помешкання через відсутність ордера на вселення.
В ході розгляду справи суд встановив, що позивачка з 1985 року правомірно володіє та користується приміщенням, тому має право набути право власності на нерухомість за набувальною давністю.
Таким чином, 28 грудня 2017 року Теофіпольськй районний суд Хмельницької області виніс рішення, яким задовольнив позовні вимоги, визнавши за жінкою право власності на квартиру.
* * *
Якщо Ви або Ваші знайомі зіткнулися з правовими проблемами, нагадаємо, що вразливим категоріям громадян держава гарантує безоплатну вторинну правову допомогу. Щоб отримати таку допомогу, необхідно звернутися до місцевого центру з надання БВПД або у бюро правової допомоги.
Хмельницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Хмельницький, Віньковецький, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Летичівський, Старосинявський, Ярмолинецький райони там. Хмельницький). Адреса: м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 75, 2 поверх. Тел. 0382 65-77-88.
Кам’янець-Подільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування Кам’янець-Подільський, Дунаєвецький, Новоушицький, Чемеровецький райони та м. Кам’янець-Подільський). Адреса: м. Кам’янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 44. Тел. 03849 5-01-59.
Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Старокостянтинівський, Красилівський, Теофіпольський райони та м. Старокостянтинів). Адреса: м. Старокостянтинів, вул. Миру, буд. 1/2, 1 поверх. Тел. 03854 4-54-75.
Шепетівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Шепетівський, Білогірський, Ізяславський, Полонський, Славутський райони та міста Шепетівка, Нетішин і Славута. Адреса: м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 44. Тел. 03840 4-00-15.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
