Юлія та Артем прожили у шлюбі п’ять років. Через війну подружжя було змушене залишити рідну Донеччину та почати життя з нуля в іншому регіоні. Спочатку здавалося, що спільні труднощі лише згуртують родину, однак з часом ситуація в домі почала змінюватися.
«У житті Артема з’явилися наркотики, а в моєму — страх за власну безпеку. Він дедалі частіше поводився агресивно, принижував і погрожував мені. Я почала боятися звуку ключа в замку, боялася навіть власного дихання, щоб не спровокувати черговий спалах гніву», — згадує Юлія.
Подружжя розірвало шлюб, однак навіть після розлучення насильство не припинилося. Артем продовжував перебувати в оселі жінки, переслідував її, чинив психологічний тиск. Юлія неодноразово зверталася до поліції. Правоохоронці виносили термінові заборонні приписи, однак кривдник їх порушував, і ситуація повторювалася.
Щоб знайти вихід з ситуації та захистити себе, Юлія звернулась до системи надання БПД — Новосанжарського бюро правничої допомоги, що на Полтавщині.
Як внутрішньо переміщена особа вона має право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Представляти її інтереси уповноважили завідувачку бюро Наталію Кірнос.
Юристка ознайомилася з обставинами справи та порадила звернутися до суду для отримання обмежувального припису щодо колишнього чоловіка. Фахівчиня підготувала відповідну заяву до суду та долучила до неї докази, що підтверджували факти домашнього насильства, зокрема копії термінових заборонних приписів, постанов суду про притягнення кривдника до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства тощо.
Суд заяву задовольнив та видав відносно Артема обмежувальний припис строком на шість місяців. Ним кривднику заборонено:
- наближатися ближче ніж на 20 метрів до місця проживання Юлії
- розшукувати, переслідувати її та будь-яким способом спілкуватися з нею — особисто або через третіх осіб.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: №542/1319/25