Після бесіди з клієнтом та ознайомленням із матеріалами справи спеціалістами відділу «Іваничівське бюро правової допомоги» центру встановлено, що клієнт звернувся у справі про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої ДТП.
Центром було прийняте рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги та видано доручення № 0301-0432916-02 від 03 серпня 2017 року адвокату Колєсову Михайлу Георгійовичу.
Після бесіди з клієнтом та ознайомленням із матеріалами справи адвокат Михайло Колєсов звернувся до суду з позовом до відповідача громадянина Б., про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 11 серпня 2013 року трапилася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої його клієнт отримав тілесні ушкодження.
Вироком суду винним в даній ДТП було визнано громадянина Б. Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 29 квітня 2015 року позовні вимоги позивача до ПАТ «Страхова компанія «Уніка» було задоволено повністю та стягнено майнову шкоду в розмірі 50120,38 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. та судові витрати. Позовні вимоги до громадянина Б. про стягнення моральної шкоди задоволено частково та стягнуто моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. та судові витрати. Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 09.08.2016 року стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» в користь клієнта 1750 грн. 95 коп. майнової шкоди за лікування, та стягнуто з відповідача на користь позивача 19148 грн. 04 коп. майнової шкоди, понесеної за лікування. Після постановлення судових рішень громадянин А. продовжував лікування та ніс витрати.
Висновком МСЕК від липня 2014 року громадянину А. було встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок ДТП. У червні 2015 року йому встановлено першу групу інвалідності. З даного періоду позивач був повністю непрацездатним, потребував стороннього догляду. У червні 2017 року позивачу було встановлено першу групу інвалідності довічно. Оскільки позивач до встановлення інвалідності не працював, розрахунок відшкодування шкоди понесеної ним у зв’язку із стійкою втратою працездатності та каліцтвом необхідно було розраховувати виходячи із розміру мінімальної заробітної плати. Разом за період з 01.07.2014 по 28.02.2017 розраховано щомісячних платежів за втрату працездатності в розмірі 41292 грн. Зазначені кошти стягнуто із страхової компанії «Уніка», що встановлено рішенням Апеляційного суду Волинської області від 09.08.2016.
Також представник позивача М. Колєсов в своїй позовній заяві зазначав, що з 01.03.2017 щомісячні платежі за втрату працездатності не стягувались, а тому просив стягнути з відповідача на користь громадянина А. суму щомісячних платежів за втрату працездатності за період з 01.03.2017 по 30.09.2017 в розмірі 22400 грн., починаючи з 01 жовтня 2017 року та просив стягувати щомісячно суму платежу за втрату працездатності в розмірі 3200 грн., та стягнути майнову шкоду, понесену на лікування в розмірі 119473,69 грн.
У січні 2019 року представник позивача М. Колєсов подав до суду уточнюючу позовну заяву, в якій просив стягнути з громадянина Б. в користь позивача 1 138142 грн. 01 коп. майнової шкоди, пов’язаної з лікуванням, 49839 грн. 40 коп. щомісячних платежів за втрату загальної працездатності за період з 01 березня 2017 року по 31 грудня 2018 року та в подальшому стягувати щомісячно відшкодування шкоди в розмірі 2712,45 грн. починаючи з 01.01.2019. Мотивував це тим, що висновком судово-медичної експертизи від 08.08.2018, встановлено, що внаслідок ушкодження здоров’я під час ДТП, позивачу спричинено невідворотні зміни у здоров’ї та стійку втрату загальної працездатності в загальному розмірі 65 відсотків. З урахуванням встановленого розміру втрати загальної працездатності до стягнення з відповідача на користь позивача підлягали щомісячні платежі в розмірі 65 % мінімальної заробітної плати.
У судовому засіданні представник позивача адвоката Михайло Колєсов позовні вимоги в редакції заяви від січня 2019 підтримав, просив їх задоволити з підстав наведених у позові.
05 лютого 2019 року рішенням Нововолинського міського суду Волинської області позов задоволено частково.
Стягнено з громадянина Б., 138142 (сто тридцять вісім тисяч сто сорок дві) грн. 01 коп. майнової шкоди, пов’язаної з лікуванням, 42074 (сорок дві тисячі сімдесят чотири) грн. 10 коп. щомісячних платежів за втрату загальної працездатності за період з 22 червня 2017 року по 31 грудня 2018 року.
Стягнено з громадянина Б., суму щомісячного платежу за втрату загальної працездатності в розмірі 2712 (дві тисячі сімсот дванадцять) грн. 45 коп. щомісячно, починаючи з 01 січня 2019 року.
Стягнено з громадянина Б, на користь держави 2442 (дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 16 коп. судового збору.