25 січня 2016 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом гр. П. до неповнолітнього гр. Д. про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
28.06.2015 року, з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих спонукань гр. Д. увійшов на подвір’я громадянина П. в с. Любитів Ковельського району, де проник у сховище, звідки викрав електрокабель від циркулярного станка загальною довжиною 15 м. та загальною вартістю 900 грн., завдавши останньому майнової шкоди на вказану суму.
Вироком Ковельського міськрайонного суду від 09.11.2015 року гр. Д. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст.ст. 75, 104 КК України останнього звільнено від відбування покарання, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину.
Гр. П. звернувся до Ковельського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги як особа з інвалідністю 3 групи. Про безоплатну правову допомогу він дізнався із інформаційних матеріалів. Ковельським місцевим центром було видане доручення № 0000.0000049 від 08.12.2015 адвокату Шереметі В.М., яка підготувала позов про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Гр. П., крім майнової шкоди, зазнав ще й моральної. Його душевні страждання полягали в тому, що він, будучи особою похилого віку, розраховував на повагу до свого вікового статусу та на недоторканість приватної власності. Крім того, гр. Д. не вчиняв ніяких дій щодо відшкодування майнової шкоди добровільно, не розкаювався у вчиненому. Відтак, позивач оголосив суму моральної шкоди в розмірі 1000 грн.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (віком від 14 до 18 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування шкоди, вона відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкода була завдана не з їхньої вини. Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Суд частково погодився з визначеною сумою завданої моральної шкоди з урахуванням всіх обставин справи та поведінки відповідача. Керуючись Постановою Пленуму ВСУ “Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 р., ч. 1 ст. 23, 1167 ЦК України, ст., 10, 11, 60, 88, 179, 209, 212-215, 218, 249 ЦПК України, суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивача суму заподіяної злочином матеріальної шкоди – 900 грн. та суму моральної шкоди – 600 грн., усього 1500 грн.