Зміни в законодавстві на час військового стану не торкнулись обов’язків батьків забезпечувати дітей та платити аліменти. Адже, як у мирний час, так і особливо у нинішніх реаліях, діти потребують особливої уваги та турботи, додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів. Тому, Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, який набрав чинності 26 березня 2022 року, було доповнено Закон України «Про виконавче провадження» рядом положень, пов’язаних із військовою агресію Російської Федерації на території нашої держави.
В продовженні прийнятого Закону, Міністерством юстиції України 1 квітня 2022 року було опубліковано роз’яснення щодо аліментних зобов’язань у період воєнного стану. Зокрема, зазначено, що Верховна Рада прийняла Закон, яким передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Крім того, вищевказаним Законом змінами не передбачено заборони нарахування та стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Статтею 196 Сімейного кодексу України передбачена відповідальність за прострочення сплати аліментів, зокрема у вигляді стягнення за рішенням суду неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Зауважуємо, що статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, зокрема, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Нагадуємо, Міністерство юстиції поновило доступ до Єдиного реєстру боржників (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) та Автоматизованої системи виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors). Єдиний реєстр боржників у режимі реального часу надає інформацію про наявність у людини боргів за аліментами та іншими зобов’язаннями.
На непідконтрольних територіях є обмеження для проведення дій по виконавчим провадженням. Тобто, забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
Відповідно до частини другої статті 182 Сімейного кодексу України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Він призначається за умови, що один із батьків, який платитиме аліменти, не має достатньо коштів, щоб робити великі виплати.
З 1липня збільшено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років – 2201 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років – 2744 грн.
Щодо можливості отримати рішення про стягнення аліментів під час війни, Закон у цій частині не зазнавав жодних змін, а тому як мати так і батько, які утримують дитину одноосібно, мають право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу або із позовною заявою про стягнення аліментів.
Єдиною проблемою в умовах воєнного стану, з якою можуть зіштовхнутися батьки, є функціонування судів на певних територіях. Так, заява про видачу судового наказу на стягнення аліментів подається за зареєстрованим місцем проживання відповідача, а позовна заява на стягнення аліментів – за місцем реєстрації позивача. Непоодинокими є випадки, коли на зазначених територіях відбуваються активні бойові дії або територія є окупованою. Такі випадки жодним чином не обмежують право громадян на судовий захист та регулюються тимчасовою зміною територіальної підсудності окремих судів. Актуальну інформацію щодо таких змін у діяльності судів можна отримати на офіційному веб-сайті «Судова влада України» та окремих сторінках судів.
Стягнення аліментів із платників, які перебувають у Збройних Силах України, жодних обмежень щодо стягнення аліментів з військовослужбовців не встановлено. Звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146» встановлено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.
Таким чином, військовослужбовці сплачують аліменти на загальних засадах та з усіх видів грошового забезпечення (крім такого, яке не має постійного характеру).
Унаслідок військових дій значна кількість громадян втратили не тільки своє майно, але і роботу та доходи. За таких умов батьки стали безробітними, але Закон не виділяє безробіття як обставину, за якої аліменти можуть не сплачуватися. Наразі, як і у довоєнний період, безробітні боржники зобов’язані сплачувати аліменти, виходячи із середньої заробітної плати для працівників місцевості, де вони проживають.
Отже, платники аліментів зобов’язані вчасно сплачувати платежі за аліментами:
у разі наявності боргу за аліментами більше 3 місяців до боржника застосовуються такі заходи впливу як арешт коштів, примусове стягнення заборгованості, внесення в Єдиний реєстр боржників.
у разі наявності боргу за аліментами більше 4 місяців до боржника застосовуються такі заходи впливу як заборона на виїзд за межі України, заборона керування транспортними засобами та інше.
за простермінування платежів по аліментам до боржника може бути застосована пеня у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення.
Консультацію підготувала завідувачка сектору Міжгірське бюро правової допомоги Тетяна Головка