На початку лютого до Дубенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася пані Тетяна (ім’я жінки змінене) з Дубна за юридичною допомогою.
У 2008-му році банк їй видав платіжну картку з кредитом у розмірі 3000 гривень. Через матеріальні проблеми клієнтка його не змогла сплатити. Банк подав на неї в суд і вимагав погасити борг, який разом з відсотками, пенею, штрафом склав понад 30 000 гривень. Для захисту в суді пані Тетяні як малозабезпеченій громадянці за кошт держави центром було призначено адвоката Марію Рідченко за дорученням № 017/1-0000015 від 16.02.2016.
В обґрунтуванні свої вимог банк посилався на те, що його клієнтка отримала кредит у розмірі 3000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку під 24 відсотки на рік.
Банк стверджував, що пані Тетяна підтвердила свою згоду на виконання договору з банком, коли підписала заяву разом з умовами надання банківських послуг та правилами користування карткою. Як зазначено в банківських документах, власник картки зобов’язаний слідкувати за витратами коштів. Відповідно до умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником термінів платежу позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф та відсотки.
Згідно з позовною заявою, пані Тетяна своєчасно не надала банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами. Відповідно до умов договору, за 6 років утворилася заборгованість у сумі 30 000 гривень. Вона склалася з заборгованості за кредитом, відсотками, пені, комісії та штрафу. Через невиконання пані Тетяною належним чином зобов’язання за вказаним договором банк просив суддю Дубенського міськрайонного суду стягнути з відповідачки суму заборгованості в розмірі 30 000 гривень, а також судові витрати у справі.
Представник пані Тетяни, адвокат Марія Рідченко, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що вже минули строки позовної давності, адже остання оплата була здійснена у 2008 році.
Вислухавши думку адвоката пані Тетяни, вивчивши матеріали справи, 28 березня 2016 року Дубенський суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню. У своєму рішенні суд посилався на те, що, згідно зі статтями 256 та 267 Цивільного кодексу України, позовна давність – це термін, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У випадку пропуску без поважної причини строку суд зазначає про відмову у позові з цих підстав.
Банк не погодився з рішенням суду першої інстанції і подав апеляцію.
26 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області встановила, що, згідно з цивільним кодексомУкраїни, договір є обов’язковим для виконання сторонами. Разом з тим, у випадку порушення прав особи чинне цивільне законодавство визначає певний термін для звернення до суду за захистом порушеного права. За загальним правилом перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. З позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором банк звернувся через 6 років з часу порушення його прав за укладеним з пані Тетяною договором. Отже, звернення банку з позовом про стягнення заборгованості є безпідставним, оскільки термін для звернення до суду за захистом порушеного права, який встановлено чинним законодавством, вже сплив.
Довідково. За детальним порядком отримання безоплатної вторинної правової допомоги просимо звертатися до Дубенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою м. Дубно, вул. Грушевського, 171 Б (район «5-та школа», поруч з міською поліклінікою) або за телефонами (03656) 2-10-05, (097) 009-47-03, (095) 947-34-95, (063) 965-85-50 (пн-пт. з 09:00 до 18:00).