“Бракує коштів на бажану покупку? Вирішили зробити ремонт або плануєте відпустку? Не обмежуйте свої можливості – скористуйтесь споживчим кредитом”. Безліч подібних слів зустрічаються на кожному кроці. Але не завжди громадяни усвідомлюють наслідки неповернення кредиту. Завжди треба пам’ятати, що дешевий сир буває тільки в мишоловці, а взяті борги рано чи пізно доведеться віддавати. Та що вдіяти, коли споживчий кредит був узятий дитиною без відома її батьків, яких згодом (після смерті сина!) змушують сплачувати борги? Ця історія про те, як жінка за допомогою фахівця центру відстояла свої права, і як наслідок, банк не зміг стягнути із неї борг у розмірі 7441 грн за її померлого сина.
Клієнтка розповіла, що ПАТ КБ “ПриватБанк” звернувся до неї з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 7441,82 грн. Пані Тетяна пояснила, що у 2015 році її син, отримавши кредит, став клієнтом ПАТ КБ “ПриватБанк”. Однак, у 2016 році син пані Тетяни помер, тому банк звернувся з вищевказаним позовом до неї, як до спадкоємиці усіх прав та обов’язків свого померлого сина.
Для складання процесуальних документів та представництва інтересів клієнтки в суді наказом Сарненського місцевого центру з надання БВПД призначено начальника відділу представництва Сарненського МЦ — Марину Дрожжин.
Дії працівника системи БПД:
Складення відзиву на позовну заяву та представництво інтересів пані Тетяни в суді на підставі довіреності, виданою Сарненським МЦ.
Результат:
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області в позові ПАТ КБ «ПриватБанк» до пані Тетяни було відмовлено в повному обсязі.
ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу до Рівненського апеляційного суду. Начальник відділу представництва підготувала відзив на апеляційну скаргу.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 19.02.2019 року рішення Сарненського районного суду Рівненської області залишено без змін, а скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» без задоволення.
Довідково:
Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини Банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.
Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168.
Відповідно до ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщини.
Борги спадкодавця – це майнові зобов’язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами-кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов’язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.
Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Разом з тим, згідно з листом Сарненської державної нотаріальної контори, відомості щодо спадкоємців померлого та про склад спадкового майна відсутні.
За таких обставин суд обґрунтовано відмовив банку у задоволенні позову, оскільки Позивачем не було надано доказів вступу в спадщину пані Тетяною після смерті сина. Крім того, надана в підтвердження позовних вимог анкета-заява, датована 29.01.2015, не свідчить про отримання сином пані Тетяни кредиту в 2015 році, а в самій анкеті-заяві не зазначено, який кредитний ліміт пропонується для кредитора. Позивач не вказав, яку суму коштів, коли, на яких умовах, під який відсоток та на який строк позичальник отримав кредит.
За правилом ст.1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, вказані вище, позбавляється права вимоги.