13.09.2014 о 10:55 житель Херсонської області К. був затриманий працівниками міліції за підозрою у вчиненні вбивства свого рідного брата, труп якого виявили днем раніше за місцем проживання. Слідчі органи міліції відкрили за вказаним фактом кримінальне провадження № 12014230180000640 за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України. Про затримання слідчий повідомив чергового Херсонського обласного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – Центр) у день затримання об 11:00.
Для захисту від обвинувачення К. у зв’язку із повідомленням про затримання Центром був призначений захисник – адвокат Тамара КУШНЕРЕНКО, яка за дорученням Центру № 021-0001475 негайно з’явилася на місце затримання підозрюваного.
Під час конфіденційного побачення адвокат уважно вислухала К., ознайомилась із матеріалами справи та перевірила правомірність дій працівників правоохоронного органу. Як з’ясувалося, до прибуття адвоката К. перебував у службових приміщеннях міліцейського райвідділу досить тривалий час і ним написана заява про зізнання у вчиненні злочину під тиском.
Через деякий час підозрюваному К. був обраний запобіжних захід у вигляді тримання під вартою. Захисник, користуючись наданими повноваженнями та процесуальними правами, оскаржила рішення про обрання слідчим суддею запобіжного заходу, пов’язаного із позбавленням волі, проте апеляційний суд залишив у силі попереднє рішення суду.
Адвокат брала участь разом із обвинуваченим К. в усіх слідчих діях на етапі досудового розслідування, притримуючись обраної лінії захисту.
Згодом справа була передана до суду, який розглядав її у складі трьох суддів. У судовому засіданні обвинувачений К. свою вину не визнав, заперечував свою причетність до злочину.
Суд, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, надані стороною обвинувачення, прийшов до висновку, що вони не доводять участі обвинуваченого у вчинені вбивства або ж не можуть бути прийняті судом як такі. При цьому суд не взяв до уваги надану стороною обвинувачення заяву К. про зізнання у вчиненні злочину, оскільки заява написана затриманим за відсутності захисника. Інші докази у справі, а саме речові докази, показання свідків та висновки експертів, не підтверджують вину обвинуваченого.
При постановленні вироку судом враховано висловлену Європейським судом з прав людини в рішенні у справі «Максименко проти України» виключно критичну правову позицію у частині ставлення до показань, отриманих під примусом і за відсутності захисника (заява № 39488/07, п.п.27, 28) та позицію Пленуму Верховного Суду України (п. 19 постанови від 01.11.1996 № 9 «Про практику застосування Конституції України при здійсненні правосуддя») про можливість визнання особи винною у вчиненні злочину лише за умови доведеності її вини.
У вироку суду також приведена позиція, відображена в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 № 5 «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», пунктом 23 якої встановлено, що є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов’язаний постановити виправдувальний вирок.
25.03.2015 Скадовський районний суд Херсонської області у вироку визнав невинуватим К.у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та виправдав його за недоведеністю вчинення злочину. Виправданий К. звільнений з-під варти у залі судового засідання.
З повним текстом вироку суду можна ознайомитися на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за цим посиланням.
Прокурор оскаржив вирок Скадовського районного суду Херсонської області до апеляційного суду. У скарзі просив визнати К. винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство) та призначити покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.
Розглядаючи справу, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області дійшла висновку, що суд першої інстанції обгрунтовано ухвалив вирок про недоведеність вчинення К. інкримінованого йому злочину. Як зазначено в ухвалі, такий висновок суду ґрунтується на перевірених в судовому засіданні і належним чином оцінених доказах, які спростовують доводи апеляційної скарги прокурора.
Крім іншого, в ухвалі колегія зазначила, що дані протоколу огляду місця події не можливо визнати допустимими доказами, так як вони зібрані в порушення норм чинного КПК. Огляд володіння особи повинен здійснюватися у відповідності до положень ст. 237 КПК України, а саме за рішенням слідчого судді, чи з підтвердженням такого дозволу уже після проведення огляду. Вказаний процесуальний документ слідчого судді в матеріалах кримінального провадження відсутній.
Апеляційний суд також дав оцінку показання обвинуваченого, який на досудовому слідстві визнав себе винним. Так, “не могли судом братися до уваги заява і показання обвинуваченого під час досудового розслідування про вчинення ним злочину, так як таким чином порушується принцип безпосередності дослідження доказів. В судовому засіданні обвинувачений ці обставини спростував.”
Ухвалою апеляційного суду від 18.06.2015 скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 25 березня 2015 року щодо виправдання К. – без зміни.
З повним текстом ухвали суду можна ознайомитися на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за цим посиланням.