Наразі Інтернет – це невід’ємна частина нашого життя. Значна кількість послуг та покупок поступово переходять у сферу онлайн, адже це досить зручно та просто. Проте, слід пам’ятати, разом з цим збільшилася і кількість випадків шахрайства в мережі Інтернет, адже використання новітніх інформаційних технологій, безготівкової форми розрахунків полегшують життя не тільки пересічним громадянам, але також і шахраям також. Злочинці вигадують все нові та винахідливі схеми, як заволодіти коштами довірливих людей, які не завжди розуміють, що їх можуть ошукати.
Як не стати жертвою онлайн – шахраїв та як убезпечити себе в Інтернет просторі про це розповідають фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.
Під час карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів робити покупки онлайн для громадян дуже вигідно, адже це економить час, убезпечує від можливостей заразитися хворобою, проте для шахраїв і в цьому є відповідна вигода. Зловмисники можуть замаскуватися як під продавця, так і покупця.
Горе-продавці можуть пропонувати занижену вартість товару, вигідні акції, просити Вас зняти ліміт з картки для проведення оплати, адже йому про це надійшло сповіщення від банку та попередити, що зараз Вам надійде SMS-повідомлення для підтвердження замовлення, оформлення послуги чи оплати товару.
Як діяти у таких випадках? По-перше, слід запитати характеристики товару, якщо продавець справжній, подібну інформацію він надасть Вам одразу та в повній мірі, якщо ж шахрай, то він буде всіляко уникати від прямих відповідей. При цьому ні в якому разі не розголошуйте відомості Вашого карткового рахунку (повідомлення 16-значного номеру Вашої картки буде достатньо для проведення платежу). При здійсненні покупок користуйтеся при під час купівлі товару послугою «накладений платіж», що убезпечить Вас від горе-продавців. Також перевіряйте фальшиві веб-сайти на сервісі Департаменту кіберполіції Національної поліції України STOP FRAUD (https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/) або у Чорному переліку сайтів-шахраїв (https://www.ema.com.ua/citizens/blacklist/).
Наступна афера, яка може чатувати Вас в онлайн-мережі – це фішинг – вид шахрайство, який відбувається з використанням фішингових сайтів, коли злочинці створюють фальшиві сайти в мережі Інтернеті, на яких пропонують придбати товари або надати послуги з використанням великих знижок чи вигідних акцій. Однак, замість сплати коштів з використанням спеціальних програм на картковий рахунок покупця чи надавача послуг покупцеві пропонують надіслати кошти на номер мобільного телефону − «фінансовий номер».
Клієнт переказує кошти на відповідний номер, з якого зловмисники виводять гроші через офіційні сайти на інші рахунки і знімають їх з банкоматів, а покупець залишається без товару чи послуги та коштів. Щоб не потрапити до тенет аферистів доцільно здійснювати покупки через перевірені веб-сайти. Також слід ознайомлюватися в мережі Інтернеті з відгуками на дані веб-сайти; користуватися під час купівлі товару послугою «накладений платіж»; перевірити фальшиві веб-сайти можна на сервісі Департаменту кіберполіції Національної поліції України.
Одна із найбільш поширених схем, які використовують горе-роботодавці – це фальшиве тестове завдання. Роботодавці, котрі шукають у свою команду креативних спеціалістів (журналістів, дизайнерів, перекладачів) часто просять виконати тестове завдання. Діють вони за наступною схемою: розсилають усім кандидатам різні тестові завдання та просять написати матеріал на 2000 знаків зі 100% унікальністю, проте теми статей у всіх будуть різні. Якщо роботодавець хоче, аби кандидати виконали тестове завдання, воно має бути ідентичним для всіх та як правило його публікують одразу в описі вакансії та просять надіслати разом із резюме, або ж надсилають після розгляду резюме кандидатам, що підходять.
Оплата за навчальні/витратні матеріали ще одна із схем, яку використовують аферисти. Вона розкривається на етапі співбесіди/листування з представником компанії, коли після відгуку на вакансію, кандидату телефоном, по скайпу чи в інший спосіб розповідають про організацію, обов’язки й на завершення нав’язливо просять оплатити вартість навчальних матеріалів, без яких начебто неможливо почати роботу.
Ще одна із типових схем за якими діють аферисти – прохання вислати скани-копії документів. Фейкові роботодавці після отримання резюме просять надіслати фото/скани документів (паспорту, ІНН), іноді фото кандидата з паспортом у руках. За їх словами документи необхідні для того, щоб вони змогли вас офіційно прийняти на роботу, проте насправді для того, щоб оформити на Вас споживчий кредит. Прохання надіслати документи може надійти і від чесного роботодавця. Проте перед цим кандидат повинен пройти декілька етапів відбору: отримати відгук на своє резюме, виконати тестове завдання (якщо воно передбачається), пройти співбесіду (а іноді і не одну). До цього часу вже самі не раз зможете переконатися, що перед вами — реальний, а не фейковий роботодавець.
Аналізуючи наявні вакансії, розміщені в мережі Інтернет також слід ретельно вивчати інформацію про них. Адже деякі з них можуть насправді бути фальшивими. До прикладу Вас мають насторожити вакансії, де гарантують високий заробіток, не висувають ніяких вимог до кандидата, акцентують увагу на нічогонеробленні — тобто пропонують непропорційно високу грошову винагороду за просту працю. Типові слова-тригери в таких вакансіях: «високий дохід», «легка робота», «робота на дому», «впоратися може кожний», «вільний графік» тощо. Зазвичай, вживаються фрази, які дуже узагальнено описують роботу спеціаліста: «просувати сторінку в соцмережах», «писати тексти».
Практично немає контактної інформації. Є лише прохання зв’язатися з роботодавцем в месенджері (телеграмі, вайбері). Далі аферист діє за однією з вищеописаних схем. Такі вакансії краще одразу пропускати. Вказана некорпоративна електронна пошта. Зазвичай контактні особи від компанії мають корпоративну пошту в форматі: імя@назвакомпанії. Відсутня будь-яка інформація про компанію. В оголошенні про вільну вакансію не має ні місця знаходження, ні кількості працівників, ні логотипу, ні сайту, ні сторінки в соцмережах. Максимум – інформація про сферу діяльності. Як виняток з цього правила анонімно розміщувати вакансії можуть стартапи. Інформація про компанію є, але такої компанії не існує. У таких випадках закривайте таку публікацію та шукайте роботу далі.
Інформація про компанію є, але вона дещо спотворена чи неправдива. Наприклад, інший рік заснування чи опис подано не в стилі компанії. Щоб переконатися у правдивості вакансії знайдіть контактні дані на офіційному сайті компанії чи зайдіть на її сторінку в соцмережах та сконтактуйте з її представниками.
Інтернет шахрайства дісталися і до такої сфери як знайомства в онлайн мережі. Існує декілька стандартних схем за якими працюють аферисти на сайтах знайомств. Як правило жертвою шахрайств, в переважній більшості стають жінки, але й чоловіки також можуть потрапити у досить неприємну аферу шукаючи другу половину.
Подарунок з доставкою, афера, яка діє вже багато років, проте наївні жінки вже ж таки потрапляють на цей гачок. На сайті знайомств починає писати чоловік, роман буде розвиватися дуже швидко і віртуальний шанувальник повідомить, що купив Вам дорогий подарунок, проте він не може оплатити мито. Тому він запропонує заплатити вам – при цьому може навіть запевнити, що потрібну суму доклав до подарунка. Далі він дасть номер електронного гаманця, на який треба перекинути гроші або скаже чекати смс-повідомлення з розрахунковим рахунком. Проте, тільки-но Ви сплатили «доставку», як аферист з неіснуючим подарунком та існуючим акаунтом у соціальній мережі або на сайті хутко зникне.
Погоджуючись на зустріч з онлайн-шанувальником, потрібно бути особливо обережним, адже можна стати жертвою маніяка, потрапити в заручники або бути пограбованим. Схем безліч, і більшість спрямовані на дівчат. Кавалер може запропонувати покататися на машині, або запросивши до себе підсипати снодійне, часто таким прийомом користуються і жінки, а далі вже на що вистачить фантазії. Плануючи побачення з людиною з віртуальної мережі ніколи не погоджуйтеся на зустріч в пустинному або віддаленому місці, а також в квартирі. Обов’язково розкажіть про плани друзям і близьким людям – скажіть, куди йдете і залиште контакти людини, з якою зустрічаєтеся.
На сайтах знайомств багато хто шукає інтрижку на ніч і відносини без зобов’язань, але ще частіше – хочуть по-дорослому розважитися у віртуальному світі. Як правило спочатку шахрай увійде в довіру, а потім запропонує перейти до більш близьких відносин, наприклад відправити йому відверті фотографії або зняти відео відвертого характеру, проте варто вам це зробити може початися шантаж. Якщо не хочете стати жертвою шантажиста, не робіть нічого, що може Вас скомпрометувати. Особливо не висилайте онлайн-шанувальникам «полуничні» фото та відповідально підходьте до інформаційної безпеки і фільтруйте свої дії в мережі.
Ще одна із розповсюджених схем аферистів – це прохання про допомогу. Як правило зловмисник, який представляється заможним іноземцем, зав’язує віртуальний роман з потенційною жертвою. Через деякий час листування в нього, як правило, раптом виникають серйозні проблеми — чи то захворювання, чи то пограбування його житла, чи то неприємності на роботі, чи то він попадає в полон, часто такі схеми використовують так звані «іноземні військові». Тоді закохана жертва, надсилає іноземцю необхідну суму, після чого той зникає.
Рано чи пізно закордонний «принц» може покликати Вас до себе в гості або запропонувати спільний відпочинок за кордоном. Така пропозиція може бути небезпечною пасткою. По-перше, незнайомець може виявитися, наприклад, не бізнесменом, а звичайним будівельником. І це в кращому випадку, адже після приїзду в іншу країну вас можуть навіть продати в рабство.
Після листування закордонний «принц» запросить Вас у гості і скине сайт авіакомпанії, на якому варто купити квитки. Якщо він впевнений, що Ви проковтнули наживку, то може навіть скинути Вам гроші на квитки. Але ресурс – обманка: коли Ви введете дані своєї банківської картки (номер, термін дії та ПІН-код), вони відразу виявляться у зловмисника. Щоб уникнути потрапляння в таку аферу, авіаквитки слід замовляти лише на офіційних сайтах, не слід переходити за підозрілими посиланнями і вводити дані банківської картки на невідомих ресурсах!
Перш ніж відвідати коханого, обов’язково перевірте його. Як правило аферисти розміщують одну фотографію в поганій якості, або в анкеті дуже професійний знімок, тому доцільно перевірити наявність фото в інтернеті. Якщо знайшли цей знімок на різних сайтах з різними іменами – перед Вами шахрай!
Під час спілкування в онлайні слід зібрати дані про особу, яка знаходиться по іншу сторону екрану. Краще дізнатися прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, район проживання, професію та місце роботи свого співрозмовника, знайти його (її) в інших соціальних мережах. Тобто необхідно впевнитись, що людина реальна та інформація, яку вона надала про себе, відповідає дійсності.
Також не зайвим буде перевірити номер телефону співрозмовника через спеціальні сервіси у месенджерах чи мобільних додатках. Як мінімум, ви дізнаєтесь про те, як Ваш віртуальний друг (подруга) підписаний в телефонах інших абонентів.
Якщо виникають підозри, пошукайте чорні списки «шлюбних» аферистів і перевірте, чи немає там Вашого нового знайомого.
Якщо ніде не знайшли підступ і вже збираєте валізи? Обов’язково поінформуйте друзів і родичів, що Ви кудись їдете, а ще краще – їдьте разом з другом. Після приїзду зверніться до посольства або консульства України, розкажіть, чому Ви приїхали і з ким будете зустрічатися. Якщо ж в країні немає представництва України, звертайтеся до місцевої поліції: розкажіть свою історію і попросіть допомогти. Правоохоронні органи будуть зацікавлені, адже якщо це шахрай, вони зможуть на місці розкрити злочин.
Спілкування краще продовжити спілкування в звичайних смс-повідомленнях або месенджерах, причому найкращий варіант – месенджер Facebook. Наприклад, видалити надіслане повідомлення в чаті співрозмовника у месенджері Facebook можна лише протягом 10 хвилин, тоді як у Viber, WhatsApp цей час необмежений, а у Telegram ваш співрозмовник взагалі може очистити всю історію листування.
Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до Кримінального кодексу України заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) карається штрафом від 34 000 до 51 000 грн. громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Якщо воно вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, карається штрафом від 51 000 грн. до 68 000 грн. або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Для того, щоб уникнути випадків шахрайства в онлайн-просторі слід дотримуватися простих правил.
Перш за все регулярно перевіряйте свої акаунти в інтернеті. Перевіряйте не лише їх наявність, а й безпеку, регулярно змінюйте паролі, встановлюйте, де можливо, двофакторну аутентифікацію, а де цього зробити не можна варто замислитися, що можливо, варто відмовитися від використання таких ресурсів.
Також регулярно слідкуйте та перевіряйте свій банківський рахунок і повідомляйте про будь-яку підозрілу активність. Першочергово це можуть бути не значні суми – 5, 10 грн., але можливо таким чином хтось перевіряє вашу реакцію і уважність. Звертайтеся в банк.
При здійсненні оплат в онлайні робіть їх на захищених веб-сайтах та використовуючи захищене з’єднання. Ваш браузер може підказати вам, чи захищений сайт (біля URL-адреси значок замка), перевірте, чи використовує сайт https. Якщо є вибір між загальнодоступним Wi-Fi та мобільною мережею, використовуйте останню.
УВАГА! Ваш банк ніколи не буде запитувати у вас конфіденційну інформацію (дані облікового запису в інтернеті) по телефону або електронною поштою. Усе, що потрібно банку, він про вас і так знає.
Слід пам’ятати, якщо пропозиція звучить занадто добре, щоб бути правдою, це майже завжди шахрайство. У таких випадках теза про безкоштовний сир, який є лише у мишоловці підтверджує свою актуальність.
Активним користувачам в онлайн-просторі необхідно уважно слідкувати за тим, скільки особистої інформації ви поширюєте в соціальних мережах. Шахраї можуть використовувати вашу інформацію та фотографії для створення фальшивої ідентичності або для персоналізованого шахрайства.
ВАЖЛИВО! Завжди повідомляйте поліцію про будь-які підозри у спробі шахрайства, навіть якщо ви не стали жертвою. Так, у наших правоохоронців завжди є чим зайнятися, але шанс того, що злочинців колись піймають, все ж є. Та і сумління вас не мучитиме.
Якщо Вам не пощастило і ви все-таки стали жертвою шахраїв, не зволікайте та одразу викликайте співробітників поліції. Напишіть відповідну заяву. Скористайтеся послугами фахового юриста, тому що лише кваліфікований спеціаліст зможе допомогти та розробити вам стратегію захисту, необхідну для досягнення результату щодо відшкодування шкоди, пошуку винних та притягнення їх до відповідальності.
Нагадуємо, що отримати безоплатну правову допомогу та захистити свої права Ви зможете звернувшись до фахівців системи безоплатної правової допомоги.
Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40, тел. (0532) 56-02-88.
Кременчуцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Небесної сотні, 54, тел. (0536) 75- 75- 20
Лубенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Лубни, вул. Монастирська 17, тел. (05361) 77-479.
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області працює за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40.
Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.