На жаль, під час війни ворог не тільки безжально нищить землі, будинки та, навіть цілі міста, а й забирає найцінніше – людські життя.
У пеклі бойових дій сьогодні гинуть і мужні захисники та захисниці, і мирні жителі нашої Батьківщини.
З рідними загиблих назавжди залишається біль утрати і, одночасно, постає питання як будувати своє життя далі. Тим більше, якщо померлий чи померла матеріально забезпечували родину.
Матеріальна підтримка дітей, які втратили годувальника, з боку держави полягає у призначенні та виплаті їм пенсії у звʼязку з втратою годувальника або ж державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію.
Детальніше про те, у яких випадках призначається пенсія, а коли виплачується соціальна допомога, в яких розмірах та протягом якого періоду здійснюються виплати, хто і куди може звернутись для вирішення цього питання, розповідає завідувачка Старовижівського бюро правової допомоги Тетяна Штик.
В якому випадку призначається пенсія у звʼязку з втратою годувальника?
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається дітям померлого годувальника (у тому числі дітям, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років:
- за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.
Довідково: страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по III групі інвалідності становить: до досягнення особою 23 років включно – 1 рік; від 24 років до досягнення особою 26 років включно – 2 роки; від 27 років до досягнення особою 28 років включно – 3 роки; від 29 років до досягнення особою 31 року включно – 4 роки; від 32 років до досягнення особою 33 років включно – 5 років; від 34 років до досягнення особою 35 років включно – 6 років; від 36 років до досягнення особою 37 років включно – 7 років; від 38 років до досягнення особою 39 років включно – 8 років; від 40 років до досягнення особою 42 років включно – 9 років; від 43 років до досягнення особою 45 років включно – 10 років; від 46 років до досягнення особою 48 років включно – 11 років; від 49 років до досягнення особою 51 року включно – 12 років; від 52 років до досягнення особою 55 років включно – 13 років; від 56 років до досягнення особою 59 років включно – 14 років.
- незалежно від тривалості страхового стажу, в разі смерті:
- особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини;
- пенсіонера;
- особи, інвалідність якої настала в період проходження строкової військової служби;
- особи, інвалідність або смерть якої настала внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності),
- особи, яка має встановлений у законному порядку статус зниклої безвісти за особливих обставин.
Право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника мають:
- рідні діти померлого годувальника;
- усиновлені діти померлого годувальника;
- пасинок і падчерка – якщо вони не одержували аліментів від батьків.
Який розмір пенсії?
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі:
на одного непрацездатного члена сім’ї – 50 % пенсії за віком померлого годувальника;
на двох та більше непрацездатних членів сім’ї – 100 % пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Варто зауважити: крім дітей, непрацездатними членами сім’ї померлого годувальника також вважаються:
1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;
2) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Вони мають право на призначення пенсії у разі, якщо перебували на його утриманні.
Члени сім’ї вважаються такими, що були на утриманні померлого, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
На який період призначається пенсія?
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається до досягнення дитиною померлого 18 річного віку, а дітям, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) – до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення 23 років, а дітям-сиротам – до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Куди звертатися за призначенням пенсії?
Для призначення пенсії необхідно особисто або через законного представника малолітньої/неповнолітньої особи звернутися до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи особи.
Дітям, які не мають права на пенсію у звʼязку з втратою годувальника, призначається державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію.
Кому надається соціальна допомога?
Право на державну соціальну допомогу у разі смерті годувальника мають діти померлого годувальника (у тому числі ті, що народжені до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії для особи з інвалідністю III групи.
Куди необхідно звернутись?
Соціальна допомога призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Відповідна заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки та піклування), які виконують функції опікунів чи піклувальників, за місцезнаходженням таких закладів.
Який розмір соціальної допомоги?
Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік, у такому розмірі:
150 % – на трьох і більше дітей померлого годувальника;
120 % – на двох дітей померлого годувальника;
100 % – на одну дитину померлого годувальника.
На який період призначається соціальна допомога?
Допомога дитині померлого годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду допомоги надійшло не пізніше 12 місяців з дня смерті годувальника та виплачується до досягнення нею 18-річного віку.
Дітям померлого годувальника, які навчаються за денною формою навчання в загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів і вступом до іншого або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), державна соціальна допомога призначається до закінчення ними навчальних закладів, але не більш як до досягнення 23 років, а дітям-сиротам – до досягнення 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.