До Білоцерківського бюро правничої допомоги звернувся дев’ятнадцятирічний студент Сергій, хлопець хотів встановити опіку над своєю тяжко хворою тіткою.
У 1997 році жінці діагностували психічне захворювання —– шизофренію. З того часу вона постійно отримує медичну психіатричну допомогу, а у 2009 році їй встановили ІІ групу інвалідності.
Однак, наразі психічний стан тітки значно погіршився, вона часто втрачає психологічну рівновагу, не усвідомлює значення своїх дій, в неї постійно виникають загострення хвороби, що виражаються у неадекватній поведінці та умислу вчинити шкоду. Такі стани загрожують як самій жінці, так і людям навколо та майну.
Вона потребує постійної уваги та догляду, а також контролю щодо вчасного медичного обстеження та прийому ліків.
Сергій —– єдиний близький родич, який може це робити.
Хлопець живе разом з тіткою та бабусею-пенсіонеркою, яка також хворіє. Його батьки вже довгий час проживають за кордоном.
Оскільки тітка не здатна самостійно відповідати за свої дії, не розуміє та не усвідомлює наслідків своїх дій, губиться у просторі та часі, має складнощі в самообслуговуванні — виникла потреба визнати її недієздатною та встановити опіку над нею.
По допомогу у цьому питанні хлопець звернувся до системи надання БПД. Сергіймає низький дохід, а отже і право на безоплатну вторинну правничу допомогу. Представляти його інтереси у суді доручили юристці бюро Юлії Ненько.
Вона зібрала необхідні докази, склала та подала до суду заяву про визнання недієздатною та встановлення опіки над тіткою.
Суд розглянув всі надані докази, зокрема висновок органу опіки та піклування та результати експертизи, які підтверджували стійкий психічний розлад жінки та її потребу в опіці, та задовольнив заяву у повному обсязі, зокрема призначив Сергія опікуном тітки.
«Не дивлячись на зовсім юний вік, Сергій розуміє усю серйозність ситуації та відповідально ставиться до свого нового статусу опікуна», — говорить юристка Юлія Ненько.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 357/2424/24.
Довідково. Заяву юристка обґрунтувала нормами Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до положень статті 39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
А згідно зі статтею 41 Цивільного кодексу України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Відповідно до ч. 1 ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.