Додаткова відпустка на дітей в період воєнного стану

Природно, що в умовах війни кожен хоче бути впевнений у завтрашньому дні. Тож, сьогодні для людей дуже важливо продовжувати працювати, аби мати можливість забезпечувати свої потреби, підтримувати економіку держави, допомагати ЗСУ та в цілому відчувати себе потрібними та корисними членами суспільства в такий нелегкий час.

​Втім, в такій морально-психологічній обстановці батькам надзвичайно складно поєднувати роботу та відповідальність за життя, здоров’я і нормальний розвиток своїх дітей. Дистанційне навчання, відсутність допомоги у догляді за дошкільнятами, обмеженість дозвілля та й, в цілому, цілодобова турбота про безпеку дитини – проблеми, які безперервно не дають спокою батькам.

​Фахівці Камінь-Каширського бюро правової допомоги відмітили, що під час консультування осіб все більше клієнтів почало цікавитись які додаткові соціальні гарантії держава надає працівникам, які мають дітей, чи мають вони право на відпочинок, коли можна максимально присвятити свою увагу дітям.

Так! Такі гарантії існують, і одна з них – додаткова оплачувана відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Кому надається та скільки може тривати така відпустка, якими документами можна підтвердити право на неї та інші деталі – у консультації головного юриста Камінь-Каширського бюро правової допомоги Людмили Банзерук.

Правова підстава для надання такої відпустки – стаття 19 Закону України “Про відпустки”.

Право на соціальну відпустку на дітей мають усі працівники, незалежно від галузевої належності установи (організації, закладу), в якій вони працюють. Тобто ця відпустка (за наявності права на неї) за одними і тими ж правилами надається медпрацівникам, педагогічним і науково-педагогічним працівникам, держслужбовцям, посадовим особам місцевого самоврядування та іншим.

Важливо: відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

​ Хто має право на додаткову оплачувану відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи:

Особи, які взяли під опіку дитину чи особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;

Єдиною умовою надання відпустки на дітей для таких працівників є те, що особа, яка звертається для її отримання повинна бути працевлаштована на день початку відпустки та мати стаж роботи в рахунок року, за який просить надати їй відпустку, тривалістю хоча б один день.

Втім, скористатися нею може тільки один з батьків. Хто саме — вони обирають самостійно.

Роботодавцеві має бути наданий будь-який належним чином оформлений і засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що другому з батьків дітей не надавалася така соціальна відпустка. Таким документом є довідка з місця роботи другого з батьків, у якій зазначено, що працівник не використовував додаткову відпустку. Але, якщо працівник таку довідку не може надати, зокрема, з об’єктивних причин (другий з подружжя є безробітним, приватним підприємцем тощо), то відповідними документами можуть стати: копія трудової книжки, витяг з електронної трудової книжки з порталу електронних послуг ПФУ, довідка з центру зайнятості, довідка про зайняття підприємницькою діяльністю тощо.

Яка тривалість додаткової оплачуваної відпустки – календарних днів. Втім, слід зауважити, що святкові і неробочі дні враховуються при обчисленні тривалості відпустки. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

​Додаткова відпустка на дітей надається в будь-який час календарного року, незалежно від дати народження дитини. Але, така відпустка не може бути поділена на частини.

Використовувати таку відпустку працівник може щороку, допоки не втратить право на неї. Працівник не втрачає право на соціальну відпустку в році смерті дитини або досягнення нею граничного віку для її надання.

Якщо працівник не скористався правом на додаткову відпустку в поточному році, він має право скористатись нею у наступному. А грошова компенсація за невикористану відпустку нараховується лише в разі звільнення.

​ Які документи можна надати роботодавцю для підтвердження свого права на відпустку на дітей.

​В усіх випадках обов’язково необхідно надати роботодавцю копію свідоцтва про народження дитини/дітей. Крім того:

Один з батьків, який має дитину з інвалідністю може надати:

• копію пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність дитини, або копію медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого закладами та установами МОЗ.

Один з батьків особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І може надати:

• копію пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність, або довідки до акта огляду МСЕК.

Один з батьків, який усиновив дитину може надати:

• копію рішення суду про усиновлення дитини.

Вдова/вдівець може надати:

• копію свідоцтва про укладення шлюбу;

• копію свідоцтва про смерть чоловіка/дружини;

• копію паспорта.

Одинока матір/батько, який виховує дитину без матері може надати:

• довідку органів ДРАЦСу про підстави внесення відомостей про батька дитини в книгу реєстрації актів про народження;

• копію паспорта;

• копію свідоцтва про розірвання шлюбу;

• офіційний документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька/матері у вихованні дитини (це може бути ухвала суду про розшук відповідача у справі щодо стягнення аліментів; рішення суду про позбавлення батьківських прав; рішення суду про те, що батько/мати не бере участі у вихованні дитини; акт дослідження комітетом самоорганізації населення (акт, складений сусідами); довідка зі школи (дитячого садка), в якій зазначено, що батько/мати не бере участі у вихованні дитини, а саме: не спілкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах тощо).

Важливо, що вагомість доказу визначає сам роботодавець. Якщо працівник не може довести факт того, що батько/мати не бере участі у вихованні дитини, то роботодавець має право відмовити йому у наданні такого виду додаткової соціальної відпустки.