Територіальне відділення Пенсійного фонду України відмовило пані Світлані в призначенні пенсії за віком. Жінці недорахували понад 20 років страхового стажу через помилки, що були допущені під час заповнення трудової.
Вона не погодилася з такою позицією Пенсійного фонду України і вирішила відстоювати свої інтереси. Бо мала документи, що підтверджували її стаж, зокрема копії трудових договорів, укладених на різні періоди між нею та приватним підприємцем, копії заяв на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, в яких жінка була вказана підприємцем як особа, яка перебуває з ним у трудових відносинах та інші.
Крім цього, записи її трудової книжки містять інформацію про періоди роботи, займану посаду та печатку приватного підприємця.
По допомогу у складенні позову до територіального відділення Пенсійного фонду Світлана звернулася до Талалаївського бюро правничої допомоги.
Оскільки її середньомісячний дохід не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів, вона має право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду.
Представляти її інтереси у суді доручили юристці бюро Яні Мудревській.
Вона вивчила матеріали справи, склала та подала до суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. До заяви додала згадані документальні докази —– копії документів, а правову позицію аргументувала нормами чинного законодавства.
Так, положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Отож, з наведених положень слідує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Записи трудової книжки пані Світлани містять інформацію про періоди роботи, займану посаду та печатку приватного підприємця.
А що стосується виявлених недоліків, то працівник не може нести відповідальність за ведення трудової, а тим паче за ці недоліки його не можуть залишити без пенсійного забезпечення.
Суд взяв до уваги наведені докази та частково задовольнив позовні вимоги клієнтки системи БПД — визнав протиправним та скасував рішення територіального підрозділу Пенсійного фонду України, зобов’язав його зарахувати до трудового стажу жінці період роботи з 28.09.1998 по 01.09.2000 у приватного підприємця.
Пенсійний фонд не погодився з цим рішенням та подав на нього апеляційну скаргу.
Апеляційний суд розглянув матеріали справи і залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 620/7078/23.