У цивілізованому світі здоров’я суспільства або обличчя держави насамперед визначаються ставленням до осіб з інвалідністю та тих, хто потребує допомоги. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я інвалідність в Україні мають близько 10% від всього її населення., та 80% з цих людей є працездатними й активними. Проте реалізація їхніх прав неможлива, допоки в Україні не буде створено реального безбар’єрного простору. Про вимоги до нього у своїй консультації розповідає фахівчиня зі зв’язків з громадськістю Криворізького місцевого центру з надання БВПД Наталія Кожем’яка.
Коли говорять про забезпечення доступності, йдеться про доступ до:
- об’єктів громадського та цивільного призначення;
- об’єктів благоустрою;
- транспортної інфраструктури і транспорту;
- дорожнього сервісу,
- інформації та зв’язку.
Особи з інвалідністю з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів мають отримувати доступ до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту. Тобто, особи з інвалідністю – це такі ж люди як і всі інші і вони мають мати доступ скрізь, як і усі. Допомогою тут може бути універсальний дизайн.
Що таке універсальний дизайн
Універсальний дизайн – це стратегія, спрямована на те, аби проектування та компоненти будь-якого середовища, виробів, комунікацій, інформаційних технологій чи послуг були однаково доступні чи зрозумілі всім та відповідали вимогам спільного користування. В основі Універсального Дизайну – повага до прав людини.
Купа сходів та високі бордюри, інструкції іноземною мовою, відсутність візуальної інформації в громадському транспорті – усе це типові ситуації для нас, на які часто ми не звертаємо уваги, поки не опиняємося перед певним бар’єром у нашому житті: фізичному, архітектурному, інформаційному, комунікаційному тощо. Погодьтеся, було б значно комфортніше та безпечніше жити в місті та спілкуватися, якби наш простір враховував наші особливості. Ось це і є Універсальний дизайн, який в архітектурі, наданні послуг чи інформації, у розробці сучасних технологій максимально враховує сім принципів.
Принципи універсального дизайну
- Рівність та доступність використання
- Гнучкість використання
- Простота й інтуїтивність використання
- Доступно викладена інформація
- Терпимість до помилок
- Малі фізичні зусилля
- Наявність необхідного розміру, місця, простору.
Універсальний дизайн – це коли дизайн вулиць, будинків, парків, предметів, одягу, речей, послуг є зручними для всіх, незважаючи на вік; вагу; фізичні обмеження; особливості сприйняття; вагітність тощо.
Що ж таке просторова доступність
Доступність — це усунення фізичних бар’єрів і, навпаки, створення таких умов, за яких кожна людина з інвалідністю або представник іншої маломобільної групи буде почуватися комфортно у тому чи іншому просторі. Адже іноді людина, що використовує крісло колісне або спирається на милиці, елементарно не може пройти до магазину через високі бордюри або занадто крутий нахил пандуса. Повна доступність передбачає, що людина зможе користуватися навколишнім простором самостійно, тобто без сторонньої допомоги. Щоб особи з інвалідністю відчували себе комфортно, має потрубуватись суспільство – забезпечити такі умови, щоб людина не відчувала стосовно себе дискримінації і могла потрапити туди ж, куди і всі.
Доступність має забезпечуватися за такими принципами:
– люди повинні мати можливість зручно і безпечно потрапити та пересуватись приміщенням, прилеглій території, отримувати послуги;
– люди повинні мати можливість вільного отримання інформації про об’єкт та послуги, що надаються;
– люди мають вільно орієнтуватись на об’єкті та прилеглій до нього території.
Державні будівельні норми В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд” є обов’язковими до виконання: https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/01/V2240-2018.pdf. Вони розроблені для створення безбар’єрного простору для всіх категорій людей з інвалідністю: з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, розумової діяльності та інших маломобільних груп: людей похилого віку, вагітних жінок, батьків з дітьми та інших. Тут наведені усі необхідні технічні характеристики облаштування елементів безбар’єрності, а також конкретні візуальні приклади, як це потрібно робити. Зокрема, у документі йдеться про облаштування:
- пандусів, спеціальних підйомників та інших засобів доступності для людей з порушеннями опорно-рухового апарату;
- тактильної підлогової плитки, інформаційних таблиць та позначень шрифтом Брайля, інших візуальних елементів і аудіопокажчиків для людей з порушеннями зору;
- дублювання важливої звукової інформації текстами, організації сурдоперекладу, використання систем звукопідсилення для людей з порушеннями слуху.
Як має забезпечуватись доступність на вокзалі
Приміщення вокзалу має бути обладнане пандусами, кнопками виклику тощо. У разі потреби пасажирам з інвалідністю та іншим пасажирам з числа маломобільних груп населення має надаватись безкоштовна допомога для безперешкодного доступу до приміщень станції, вокзалу, до пасажирських платформ, під час посадки на потяг. Особам з інвалідністю, які користуються технічним та іншим засобом реабілітації, повинна надаватися інформація щодо порядку отримання допомоги під час користування послугами залізничного транспорту для таких осіб.
Як має забезпечуватись доступність у громадському транспорті
Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#Text передбачено, що автобуси повинні відповідати вимогам безпеки, комфортності, доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп
населення. Однією з умов перевезень є те, що автобуси повинні бути облаштовані засобами візуального та звукового
інформування про найменування зупинки, зокрема наступної, маршруту руху
з урахуванням вимог статті 28 Закону України “Про основи
соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text . Також місця для осіб з інвалідністю мають бути позначені рельєфною піктограмою. На зупинках автобусів має бути наведена інформація з відомостями про режим роботи автобусів із зазначенням
таких, що пристосовані для перевезення осіб з інвалідністю. На маршруті має використовуватись 50% автобусів, пристосованих для
перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп
населення.
Особа з інвалідністю має право на:
- позачергове обслуговування на станції та вхід в автобус;
- на безоплатне перевезення технічних та інших засобів
реабілітації, призначених для особистого пересування (крісла
колісні, палиці, милиці, ходунки тощо), а також собак-поводирів,
що супроводжують осіб з порушеннями зору; - на допомогу під час обслуговування на
автостанціях. Інформація про це має бути оприлюднена в приміщенні автостанції та через гучномовець; - допомогу в розміщенні ручної поклажі,
багажу, крісел колісних, палиць, милиць, ходунків та інших
особистих речей, - на допомогу під час посадки в автобус і висадки з
нього.
Як має забезпечуватись інформаційна доступність
Доступність буває не тільки архітектурною, а й інформаційною: наприклад, викладення інформації шрифтом Брайля для людей з порушенням зору або використання жестової мови для людей з вадами слуху. Доступність стосується місць навчання і праці, житла, громадських закладів, транспорту, вулиць, — зрештою, всього, що нас оточує. Навіть вхід до установи має бути обладнаний доступною інформацією про об’єкт. На всіх шляхах руху до будівель мають бути розміщені інформаційні таблички – тактильні та візуальні елементи доступності.
Візуальні елементи доступності, які зрозумілі та доступні для усіх категорій маломобільних гуп населення, мають бути виконані збільшеним шрифтом та у контрастному співвідношенні кольорів шрифтів відносно до фону табличок, можуть бути об’єднані з тактильним інформаційним покажчиком.
На вокзалах до тогог ж має оголошуватись інформація про допомогу людям з інвалідністю під час посадкидо вагон.
Крім того, відповідно до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту всередині автостанції має бути наведено прізвище, ім’я та по батькові керівника автостанції та
працівника, на якого покладено функції з надання допомоги особам
інвалідністю та іншим маломобільним групам населення під час
обслуговування на автостанціях. Через гучномовець мають озвучуватись умови обслуговування осіб з інвалідністю та інших
маломобільних груп населення, матерів з дітьми під час
обслуговування на автостанціях. Ці та інші норми сприятимуть безпечнішому та комфортнішому пересуванню та обслуговуванню осіб з інвалідністю.
Які послуги можуть надати особам з інвалідністю у центрі безоплатної правової допомоги
Звернувшись до центрів та бюро системи безоплатної правової допомоги, люди з інвалідністю можуть отримати безоплатну первинну правову допомогу – юридичні консультації, допомогу у складанні документів непроцесуального характеру (скарг, запитів, звернень), допомогу у доступі до медіації. Окрім того, особа з інвалідністю, пенсія або допомога замість пенсії якої не перевищує 2 прожиткові мінімуми, має право на безоплатну вторинну правову допомогу – призначення адвоката/правника за рахунок держави. Це передбачає такі послуги:
1) захист;
2) представництво інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
3) складення документів процесуального характеру – позовних заяв.