Чоловік Катерини подав до суду позовну заяву про визнання дружини недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуна.
В позовній заяві він зазначав, що Катерина після пережитого стресу через смерть брата перебуває під наглядом у лікаря-психіатра в психіатричній амбулаторії.
В обґрунтування своїх позовних вимог він надав копії медичних документів — довідок та виписки з медичної карти стаціонарного хворого.
Відповідно до цих довідок і медичних висновків, його дружина має кілька діагнозів, серед яких – гіпертонічна хвороба, тривожно-депресивний синдром з інсомічним компонентом, епілепсія змішаного ґенезу з поодинокими вторинними генералізованими нападами (анамнестично) складними парціальними нападами, сутінковими станами тощо.
Крім цього, у висновку ЛКК КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» зазначено, що жінка наслідок частих сутінкових станів потребує стороннього догляду.
Отож, посилаючись на ці медичні документи та рекомендації, чоловік вирішив визнати дружину недієздатною і оформити над нею опікунство.
Суд розглянув позовну заяву і ухвалив призначити Катерині захисника. Оскільки, з серпня 2023 року судові справи про обмеження чи поновлення цивільної дієздатності розглядаються лише за участі адвоката.
На виконання ухвали суду Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги призначив адвокатку Ірину Грибову для здійснення представництва інтересів Катерини у суді по справі про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.
Також суд ухвалив призначити по справі судову психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».
Під час розгляду справи у суді адвокатка Ірина Грибова заяву про визнання особи недієздатною не підтримала, бо для цього не було вагомих підстав.
Також заяву не підтримав представник Органу опіки та піклування.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта, що надала Державна установа «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», Катерина будь-яких суттєвих порушень уваги, пам`яті та мислення не виявляє.
Отож, подані до суду медичні документи та матеріали проведеної судово-психіатричної експертизи не свідчать, що у клієнтки системи БПД виникає неспроможність розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Суд дійшов висновку, що матеріали справи не дають жодних підстав вважати, що Катерина хворіє на психічну хворобу, внаслідок якої не розуміє значення своїх дій та не може керувати ними, що є підставою для визнання особи недієздатною.
Як результат — відмовив у задоволенні позову чоловікові клієнтки системи БПД.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень № 754/18477/23.
Довідково. Дієздатність — це категорія цивільного та цивільно-процесуального права. Набуття дієздатності, обмеження дієздатності та визнання особи недієздатною встановлюються зазначеними галузями права та відбувається за рішенням суду. Обмеження дієздатності та визнання особи недієздатною обмежує здатність фізичної особи самостійно вступати в правовідносини, та після визнання такого факту особі призначається опікун чи піклувальник.