назад

Кібербулінг та кібергрумінг: поняття, протидія, відповідальність

Користуватися інтернетом нині можуть не лише дорослі, а й діти. «Всесвітня павутина» допомагає хлопцям та дівчатам навчатися, спілкуватися з друзями, стежити за різними подіями і розважатися. Але крім користі, мережа Інтернет несе й реальні загрози, з якими дитина часто не може самотужки впоратися.

Про те, що таке «кібербулінг» та «кібергрумінг» та як їм протидіяти – у роз’ясненні юристки Регіонального центру з надання БВПД у Чернівецькій області Ольги Волощук та волонтерки БПД Кароліни Руснак.

Кібербулінг – це  цькування, образи чи погрози, які лунають на адресу дитини за допомогою засобів електронної комунікації (повідомлення у соціальних мережах, миттєві повідомлення, електронні листи, СМС).

Кібергрумінг, або онлайн-грумінг – це вид сексуального насильства проти дітей в інтернеті. Шахраї реєструються в соцмережах під виглядом підлітків, «входять» у довіру до своїх ровесників, щоби отримати від них інтимні фото чи відео, а потім шантажують, аби здобути ще відвертіші матеріали, гроші чи взагалі змусити до особистих зустрічей в офлайні.

Хоча булінг (цькування) та кібербулінг часто між собою пов’язані, але від останнього залишається цифровий слід – записи, які можуть стати доказами для припинення цькування чи покарання кібербулера.                                                Люди, які стали жертвами будь-якої форми насильства, включаючи булінг, кібербулінг чи кібергрумінг, мають право на справедливість та притягнення кривдника до відповідальності.

Відповідно до статей 2, 6 Закону України „Про захист суспільної моралі” виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються. А виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством. Зокрема, забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка:
●пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;
● пропагує фашизм та неофашизм;
● принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;
● пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;
● принижує особистість, є проявом знущання з фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;
● пропагує невігластво, неповагу до батьків;
● пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.

Що ж робити, якщо ви стали жертвою кібербулінгу чи кібергрумінгу?

1.    Зберегти свідчення факту кібербулінгу.
2.    Видалити сторінку із соціальних мереж.
3.    Звернутися до правоохоронних органів.
4.    Якщо є зміни поведінкового та емоційного стану – звернутися до психолога.

Збережені свідчення – листування, коментарі, відеоматеріали стануть вашими доказами у справі, яку відкриють правоохоронні органи. І тоді агресора можуть покарати: відповідно до зазначеного закону, накладуть штраф або призначать громадські роботи.

А ще, всі особи, які стали жертвами чи свідками кібербулінгу, можуть звернутися за допомогою:

● Національна дитяча «гаряча» лінія:  0 800 500 225  або  116 111 (безкоштовно з усіх мобільних).
● Національна поліція України – 102;
● Контакт-центр безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103;
● Освітній омбудсмен – 03058, м. Київ, відділення поштового зв’язку 58, а/с 48, телефон: 095 143-87-26, email: ez@eo.gov.ua

Пам’ятайте! Якщо Ви стали жертвою, вас ніхто не засудить. Вам допоможуть. Бережіть себе в інтернеті та поза ним!