У сучасному світі альтернативне врегулювання спорів все більше зміцнює свої позиції серед методів вирішення конфліктів і протиріч поряд із судовим процесом. Насправді існує чимало позасудових варіантів вирішення спорів, зокрема, звернення до арбітражу чи третейського суду. Разом з тим, досить цікавим методом альтернативного врегулювання спорів є медіація, яка наразі набуває все більшого розповсюдження та застосування в Україні. Детальніше про особливості застосування медіації, як одного з інструментів позасудового врегулювання спору розповідає директор Черкаського місцевого центру з надання БВПД Ірина Мостова.
Як альтернативний процес врегулювання спорів, медіація розвивається в Україні вже близько 20-ти років. Застосування медіації є надзвичайно корисним при вирішенні конфліктів між сторонами, де важливим є збереження стосунків і недопущення ризиків репутаційних втрат (сімейних, комерційних, трудових тощо).
Послуга надання допомоги в забезпеченні доступу особи до медіації на системному рівні почала розвиватись у системі надання БПД з 2019 року. Наразі ж фахівці системи БПД активно пропонують клієнтам медіацію, як спосіб позасудового врегулювання спорів.
Звертаємо увагу, що медіація може бути застосована незалежно від того, чи знаходиться справа у суді, тобто медіація може бути досудова, післясудова, та медіація в процесі судового розгляду спору.
Медіація в правовому полі
15 грудня 2021 року набув чинності Закон України «Про медіацію», яким визначено правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою.
На законодавчому рівні закріплені також основні принципи медіації, серед яких: добровільність, конфіденційність, нейтральність, незалежність та неупередженість медіатора.
Також передбачено, що сторони можуть самостійно обрати медіатора серед таких, що пройшли відповідне навчання та отримали сертифікат, керуючись суб’єктивними критеріями, такими як вік, стать, досвід тощо. Відтак є можливість обрати фахівця, який імпонує обом сторонам, в той час, як суддю обрати неможливо.
З набранням чинності Закону України «Про медіацію» було внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Земельного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про нотаріат» тощо.
Згадані зміни визначили можливість застосування та прийняття участі громадян в процедурі медіації в спорах, що пов’язані з різними галузями права.
Зокрема, в Законі України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» передбачено, що суб’єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю мають право пропонувати вирішення спорів, що виникають у об’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю, шляхом медіації.
Важливо! Цивільним процесуальним кодексом України передбачено, що у разі якщо під час підготовчого судового засідання сторони домовляться провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, суд може оголосити перерву. Також суд зобов’язаний зупинити провадження у справі, у разі звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації. Якщо за результатами процедури буде досягнуто згоди, суд поверне позивачу 60% сплаченого судового збору.
Переваги медіації
Судовий процес – складна для сторін процедура, яка пов’язана з необхідністю виносити на загал певні аспекти особистого життя. В суді сторони обмежені нормами процесуального законодавства, адже справа розглядається суддею в межах предмета спору. Прийняте судом рішення, як правило, не задовольняє одну із сторін, та й випадки коли не задоволені обидві сторони теж бувають. Тож надалі, оскаржуючи прийняте судом рішення, сторони, стають ще більшими ворогами, ніж були до цього, а ділові зв’язки завершуються і партнерство зникає.
Отож, однією зі значних переваг процедури медації є конфіденційність процесу, що дозволяє зберегти непублічність конфлікту або тимчасових розбіжностей чи негараздів.
Медіатор, керуючи структурованою процедурою переговорів, не даючи порад по суті справи, надає можливість сторонам розібратись та самостійно з’ясувати суть конфлікту. Медіатор скеровує обговорення учасників конфлікту до розуміння того, що дійсно важливо і чого кожна зі сторін потребує, осмислення переваг кожного з можливо прийнятих рішень, та допомагає визначити зону спільності між сторонами, що і є метою даної процедури. А конфіденційність процесу сприяє збереженню відносин між сторонами.
У процесі медіації можуть враховуватись безліч фактичних та правових аспектів, сторони не обмежуються лише предметом спору та предметом доказування (як це відбувається у суді).
Як отримати послугу
Згідно Закону України «Про безоплатну правову допомогу» однією із правових послуг, які надає система безоплатної правової допомоги, є надання допомоги в забезпеченні доступу до медіації. Право на такий вид допомоги мають усі громадяни, а також іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні.
Зокрема, надаючи допомогу в доступі до медіації, працівники системи БПД інформують клієнтів про існування такої процедури як медіація, роз’яснюють її можливості та переваги.
Незважаючи на поширений погляд, що медіація є універсальним інструментом вирішення правових спорів, не можна оминути увагою низку чинників, які обмежують сферу застосування такого методу. Так, медіація не може проводитись у разі наявності прямої заборони на її проведення, а також у разі наявності дискреційних повноважень (адміністративного розсуду) у суб’єкта владних повноважень.
Отже, здійснюючи визначення можливості проведення процедури медіації в конкретній справі, враховуючи наявні фактичні та законодавчі обставини, фахівці системи БПД роз’яснюють клієнтам, де та в який спосіб можна отримати дану послугу.
Важливо! Процедура медіація має бути законною та проводиться за взаємною згодою сторін, з урахуванням рівності їх прав, а спір не повинен зачіпати інтереси осіб, які не беруть участі в процедурі.
Також медіація є важливим етапом реалізації «Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення». За останні кількадесят років було прийнято низку міжнародних нормативно-правових документів щодо застосування відновного правосуддя. Зокрема, Рамкове рішення Ради Європейського Союзу «Про положення жертв у кримінальному судочинстві», прийняте 2001 року, зобов’язує всі держави ЄС поширювати медіацію в кримінальних справах та забезпечувати прийняття до розгляду будь-які угоди між жертвою та правопорушником, досягнуті в процесі медіації; Резолюція Ради з соціальних та економічних питань ООН, прийнята 2002 року, рекомендує всім державам розробляти та впроваджувати програми відновного правосуддя у національне кримінальне судочинство.
Слідуючи кращим європейським та світовим практикам, з 2019 року в нашій державі впроваджений пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення». Наразі він вже поширений на всю територію України.
Ця програма застосовується за чотирьох умов:
є потерпіла сторона — фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;
якщо неповнолітній вперше вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин;
якщо неповнолітній визнає факт вчинення ним злочину;
і неповнолітній, і потерпілий дали згоду на участь у програмі.
Між неповнолітнім та потерпілим укладається медіаційна угода. Далі неповнолітній працює з психологом і обов’язково проходить призначені ресоціалізаційні заходи — це і є особливістю пілотного проєкту.
Якщо неповнолітній відшкодує шкоду і примириться з потерпілим, успішно пройде етап ресоціалізації – має шанс бути звільненим від кримінальної відповідальності. Така дитина не отримає «клеймо» злочинця.
Програма дає можливість підліткам не розлучатися зі своїми батьками, рідними та близькими, не потрапляти під негативний вплив осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, продовжувати навчання у школах та інших навчальних закладах усіх рівнів, займатися спортом, працювати та прагнути стати свідомими і відповідальними громадянами України.