назад

Не хочеш брати в руки зброю – візьмеш лопату, або що таке альтернативна служба

З 24 лютого 2022 року для України розпочався  один з найтяжчих періодів в нашій історії.  Для захисту територіальної цілісності держави від ворожих загарбників розпочато мобілізацію, під час якої військовозобов’язане населення залучається до оборони країни.  В першу чергу це стосується повнолітніх осіб чоловічої статі, які за станом здоров’я та сімейними обставинами можуть бути включеними до військових формувань у складі Збройних Сил України.

Однак, за релігійними переконаннями, зброю в руках можуть тримати не всі українці. Така ситуація викликає неабияке обурення серед людей, особливо тих, що втратили близьких під час бойових дій. В суспільстві зростає невдоволення особами, віровчення яких не допускає користування зброєю.

Як же владнати дану “несправедливість” та примирити людей?

На сьогоднішній день в Україні є чинним Закон “Про альтернативну (невійськову) службу», положення якого якраз і врегульовують дану проблему. Громадяни, які належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, проходять альтернативну службу на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності, діяльність яких, у першу чергу, пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.

Кажучи простою мовою, ті громадян, яким релігія забороняє воювати, залучаються і залучатимуться надалі для відбудови нашої держави після війни та подолання її наслідків.

Чи можуть особу, яка проходить альтернативну (невійськову) службу, скеровувати для її проходження в іншу місцевість?

Закон дозволяє скеровувати осіб, які перебувають на альтернативній службі, до іншої місцевості, при цьому, надаючи гарантії забезпечення таких осіб впорядкованим тимчасовим житлом.

У разі направлення громадянина для проходження альтернативної служби не за місцем проживання, а в місцевість, звідки він не може щоденно повертатися до місця проживання, строк альтернативної служби визначається з урахуванням часу, необхідного для переїзду до місця служби та у зворотному напрямку.

Яка тривалість проходження альтернативної служби?

Термін проходження альтернативної служби у півтора рази перевищує термін, який передбачений для “строковиків”, тобто осіб, які проходять строкову військову службу в ЗСУ. Час перебування громадянина на альтернативній службі зараховується до його страхового стажу.

Під час проходження альтернативної служби громадянину надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю п’ятнадцять календарних днів. За перший рік альтернативної служби відпустка надається після відпрацьованих одинадцяти календарних місяців.

Загалом, слід зазначити, що трудові відносини між громадянином, який проходить альтернативну службу, та підприємством, установою, організацією здійснюються на підставі письмового строкового трудового договору і регулюються законодавством про працю.

ПЕРЕЛІК видів діяльності, якими можуть займатися громадяни, що проходять альтернативну (невійськову) службу:

  • колективні громадські роботи та особисті послуги;
  • будівництво;
  • виробництво електроенергії, газу та води;
  • сільське господарство, мисливство, лісове господарство, рибне господарство;
  • добувна промисловість;
  • обробна промисловість;
  • транспорт.

У вас може скластися враження, що альтернативна служба в сучасних реаліях — це звичайна робота у місцевості, вільній від окупації та бойових дій і така діяльність не може прирівнюватись до безпосередньої участі в бойових діях, а жоден закон не змінить ставлення людей до тих, хто не може (чи не хоче) брати в руки зброю.

Однак ми, автори консультації, переконані, що все залежить від людей: від їхньої свідомості, цілеспрямованості і почуття патріотизму. Як на фронті, так і в глибокому тилу є люди, які виконують поставлені задачі впівсили, чекаючи допомоги збоку, розраховуючи на інших, дотримуючись гасла “моя хата з краю”.

Давайте шанувати один одного, підтримувати в цей складний час. Зусилля усіх громадян мають бути спрямовані на захист та відбудову нашої країни. Кожна людина зобов’язана зробити свій внесок у подолання наслідків російської військової агресії.

Вірте в ЗСУ! Слава Україні!

Консультацію підготувала головний юрист сектору «Сарненське бюро правової допомоги» відділу безоплатної правової допомоги Сарненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги -Олешкевич Юлія Ігорівна .