Неповнолітній підзахисний адвоката Ренковського Олександра Сергійовича обвинувачувався у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який можливе максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років (враховуючи вимоги ст. 102 КК України).
Завдяки ефективній роботі адвоката, вироком Рівненського районного суду від 14.07.2014 підзахисному адвоката Ренковського О.С. призначено більш м’яке покарання, ніж передбачено законом відповідно до положень ст.69 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 104 та ст. 75 КК України обвинуваченого звільнено від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном у 2 роки.
При призначенні покарання суд в мотивувальній частині вироку врахував позицію захисника, висловлену ним в судових дебатах, та вказав, що «суд при здійсненні судочинства повинен керуватися і рішеннями Європейського суду з прав людини. Як вірно зауважив захисник, що Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії від 09.06.1998 зазначив у пункті 36, що використання негласних агентів має бути обмеженим із забезпеченим гарантіями навіть у справах, пов’язаних із боротьбою з торгівлею наркотиками. Суспільним інтересам не можна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання з боку поліції.»
З урахуванням наведеного та аргументів адвоката про відсутність доказів збуту поза участю негласного агенту органів внутрішніх справ та без підбурювання з боку негласного агента, суд погодився з можливістю визнання епізодів збуту наркотичної речовини такими, що не мають суспільної небезпеки, та визнав цю обставину такою, що пом’якшує покарання.