OLYMPUS DIGITAL CAMERA
На підставі доручення від 13.11.2014 № 021-0001817 Херсонського обласного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для здійснення захисту С., затриманого за підозрою у вчиненні злочину за ст. 121 ч. 1 КК України, адвокат Олександр ОХЛОПКОВ прибув о 10-25 годин в Скадовський РВ УМВС України в Херсонській області.
Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12014230230001699 та першого побачення з клієнтом було з’ясовано, що С. був фактично затриманий до 24 години 12.11.2014 оперативними працівниками міліції з застосуванням наручників і одразу ними був доставлений до службового кабінету райвідділу міліції.
У порушення нормативних актів МВС України, які регулюють порядок оформлення затриманих осіб черговою частиною, не було зафіксовано у відповідних журналах чергової частини ні факт доставлення особи, ні його огляд, він не був поміщений до спеціального приміщення для затриманих.
Затриманий С. майже 12 годин незаконно знаходився у приміщенні службового кабінету райвідділу міліції, тобто без складання протоколу про затримання особою, яка його затримала, без повідомлення Херсонського обласного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про затримання, без надання затриманому невідкладної медичної допомоги, оскільки він напередодні отримав травму ноги і не міг самостійно пересуватися і потребував невідкладної медичної допомоги.
Знаходячись у кабінеті співробітників міліції протягом майже 12 годин без медичної допомоги, без можливості самостійного пересування, С. зазнав жорстокого, нелюдського поводження, що є по-рушенням ст. 28 Конституції України, та ст. 11 КПК України, яка вимагає щоб під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної людини.
За цей час у порушення вимог КПК С. був підданий незаконному допиту співпрацівниками міліції, що є порушенням ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, а саме: право на не свідчити проти себе і право на мовчання.
Після побачення з затриманим, біля 11 годин 30 хвилин був проведений обшук затриманого у присутності двох понятих та складений протокол затримання, з якого слідувало, що затримання було здійснене у слідчим у приміщенні райвідділу 13.11.2014 о 8 годин 30 хвилин. Оскільки це не відповідало дійсності, в протоколі затримання адвокатом було зафіксовано фактичний час затримання С.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити у суді своє затримання. Відповідно до ст. 12 КПК України кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавленого свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання. Згідно ст. 42 КПК підозрюваний має право вимагати перевірки обґрунтованості затримання.
Згідно з практикою Європейського суду фіксація точних даних про затримання, також як і підстави затримання, є необхідною умовою законності для цілей передбачених ст. 5 Європейської конвенції.
Таким чином, затримання С. всупереч вимогам КПК, одночасно є і порушенням норм Конституції України та норм міжнародного права. З цих підстав адвокат Олександр ОХЛОПКОВ у тої же день 13.11.2014 оскаржив до слідчого судді незаконне затримання С.
Ухвалою слідчого судді від 13.11.2014 було відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката на незаконне затримання. З тих підстав, що діючий КПК не передбачає права на оскарження законності затримання. На думку судді, це питання може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді, тобто після закінчення досудового слідства.
Адвокат не погодився з цим висновком, оскільки право на перевірку законності затримання передбачене Конституцією України і міжнародним договором, і оскаржив ухвалу до апеляційного суду.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 20.11.2014, яка не підлягає оскарженню і є остаточною, скарга залишена без задоволення, а оскаржувана ухвала – без змін. Апеляційний суд також дійшов до висновку про відсутність у затриманого та його захисника права на оскарження затримання.
14.11.2014 слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання С. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд врахував думку захисту та відмовив у задоволенні кло-потання слідчому. До С. суд застосував запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Апеляційний суд ухвалою від 01.12.2014 апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 14.11.2014 – без змін.
Можливо і слідчий суддя, і апеляційний суд при розгляді питання про запобіжний захід врахували зазначені захистом порушення і тому не було задоволено клопотання обвинувачення про тримання підозрюваного під вартою.