Доручення № 591 від 05.06.2015р.
кримінальне провадження № 12014210060000240 від 14.07.2015р.
Адвокат Ігор Ярославович Андрусенко.
Адвокат, що співпрацює з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області, домігся у суді виправдувального вироку для клієнта, якому загрожувало покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.
Громадянину А. Іванову* повідомили про підозру в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків. На думку сторони обвинувачення, А. Іванов своїми умисними діями вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 345 КК України за який передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.
Чоловік підозрювався у тому, що в центрі міста, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння вступив у словесну суперечку з громадянином, який перебував у міліцейському форменному одязі та наніс обвинувачуваному три удари кулаком.
Свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому діянні не визнавав. А. Іванов говорив, що,дійсно, того дня вступив у суперечку з О. Петровим, оскільки, побачивши його у міліцейському форменному одязі, підійшов і запитав чому він не в АТО. Зазначає, що конфлікт був 2-3 хвилин, жодних ударів не наносив та у стані алкогольного сп’яніння не перебував. Після інциденту пішов на зустріч із друзями під час якої і вжив алкогольний напій. Вже через 2,5 години до А. Іванова приїхали працівники міліції і забрали його.
Також, чоловік вказав, що не був повідомлений про закінчення досудового розслідування та не ознайомлений із матеріалами кримінального провадження.
За дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області № 591 від 05 червня 2015 року у справу вступив адвокат ІгорАндрусенко, який призначений обвинувачуваному під час судового розгляду на стадії з’ясування обставин по справі та перевірки їх доказами.
Адвокат взявся доводити невинність свого клієнта. Ігор Андрусенко звернув увагу на посилання сторони обвинувачення на той факт, що його клієнт вчинив кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп’яніння, що є обтяжуючою обставиною. Адвокат підкреслив, що зазначені дані спростовуються поясненнями А. Іванова і підтвердженням потерпілого , якій ствердив що підозрюваний одразу після конфлікту не був оглянутий на стан алкогольного сп’яніння.
Ігор Андрусенко під час судового засідання заявив про порушення органами досудового розслідування вимог ст. 290 КПК України, зокрема порядку відкриття матеріалів іншій стороні.
Підтвердженням даного факту є показання допитаного як свідка слідчого, який проводив досудове розслідування, що не узгоджуються у повній мірі із показаннями інших понятих з приводу процесуальної дії слідчим – показання не узгоджуються у частині тривалості часу проведення ознайомлення із матеріалами.
Згідно клопотання адвоката у силу ч. 12 ст. 290 КПК України представлені суду стороною обвинувачення докази, які хоч і були досліджені, проте із врахуванням усіх з’ясованих обставин виконання вимог ст. 290 КПК України такі докази не можуть слугувати доказами винуватості.
Суд констатував, що доказів про належне повідомлення підозрюваного та його захисника про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування суду не представлено.
Також, адвокат акцентував увагу суду наявності розбіжностей розбіжностей у зазначенні дати затвердження прокурором обвинувального акту та недодержання процесуального порядку вручення письмового повідомлення про підозру.
Порушення, які допущені у досудовому розслідуванні, суд розцінив як пряме порушення прав людини.
Отже, із врахуванням установлених у ході судового розгляду обставин, суд прийшов до переконання, що у відповідності до ч. 12 ст. 290 КПК України не можна допусткати відомості які містяться в матеріалах які не були відкриті у порядку, установленому кримінальним процесуальним законодавством та які надані суду стороною обвинувачення у підтвердження винуватості А. Іванова. у вчинені інкримінованого діяння, як докази.
Ст. 62 Конституції України та п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип призумпції невинуватості, як один із основних засадчих принципів кримінального судочинства. Який передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення вважається, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд прийшов до висновку, що обвинувачення висунуте А. Іванову свого підтвердження не знайшло, належних, допустимих та достатніх доказів, які підтвердили б вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення прокурором не надано. Завдяки адвокату Ігорю Андрусенку суд ухвалив визнати чоловіка невинуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України і виправдати у зв’язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення здійснено обвинувачуваним.
*прізвища та імена змінені з етичних міркувань