Хто може бути звільнений від військової служби в умовах воєнного часу? Консультує завідувач сектору Кременецьке бюро правової допомоги Ірина Бурченюк.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану з наступних підстав:
а) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.
Окрім того, відповідно до змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми від 15.03.2022 року та Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян» від 01.04.2022 року до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
– у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
– у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
– у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
– у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
– у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
– у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
– у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
– військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю;
– військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
– один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
– військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
Для звільнення з військової служби у воєнний час військовослужбовець подає командиру військової частини рапорт та документи, які підтверджують підстави для звільнення.
Командир військової частини приймає рішення відповідно до вимог Указу Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 “Про проходження громадянами України військової служби у збройних силах України” та інших нормативних актів.