У 2024 році пані Любов планувала вийти на пенсію. Їй виповнилося 60 років, і вона вважала, що має достатньо страхового стажу для отримання пенсії. Щоб підтвердити свій стаж і заробітну плату, вона звернулася до Трудового архіву та отримала архівну довідку. З усіма необхідними документами подала заяву до Пенсійного фонду України.
Однак отримала відмову, через те, що період роботи в колгоспі не зарахували до страхового стажу. У Пенсійному фонді пояснили, що у трудовій книжці колгоспника відсутні дані про встановлені та вироблені вихододні. Крім того, у архівній довідці ім’я було вказано як «Люба», що не відповідало паспортним даним — «Любов».
По допомогу жінка звернулась до Машівського бюро правничої допомоги.
Оскільки її середньомісячний дохід не перевищував двох прожиткових мінімумів, вона має право на безоплатну правничу допомогу зі зверненням до суду.
Представляти її доручили юристу бюро, Максиму Дворовенку.
Фахівець підготував до суду позовну заяву, у якій просив визнати дії управління Пенсійного фонду України протиправними, скасувати рішення про відмову та зобов’язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії.
Суд визнав, що управління Пенсійного фонду України помилково відмовило у призначенні пенсії та наголосив, що відсутність повних записів у трудовій книжці або розбіжності у написанні імені в архівній довідці не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні стажу.
Також суд визнав рішення Пенсійного фонду України протиправним і зобов’язав його повторно розглянути заяву Любові з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Пенсійний фонд переглянув заяву Любові і нині вона вже отримує свою чесно зароблену пенсію.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 440/6940/24.