назад

Переселенці довелось у судах двох інстанцій відстоювати своє право на отримання допомоги

Олена з сином у 2016 році переїхала до Луцька з міста Дружківка Донецької області. Вони були взяті на облік як ВПО і до 2018 року отримували відповідну допомогу на проживання. Згодом Олена народила доньку. 

В 2021 році вона вже з двома дітьми вирішила повернутись до Дружківки. Жінка хотіла знятись з обліку ВПО проте їй повідомили, що так як вона не отримує допомогу то і немає потреби в знятті з обліку.

В Дружківці Олена пішла офіційно навчатись на майстра нігтьового сервісу, двічі отримувала вакцинацію від ковіду, син отримав паспорт. Сім’я облаштовувалась на новому-старому місці. Проте в 2022 році Олена з дітьми знову була вимушена покинути рідне місто та повернутись до Луцька в зв’язку з початком повномасштабного вторгнення рф.

По поверненню, в квітні 2022 року, жінка знову звернулась до місцевого департаменту соціальної політики з заявою про надання їй та її дітям допомоги як ВПО. Проте отримала відмову.

Обґрунтували відмову тим, що сім`я не отримувала щомісячну адресну допомогу та не була повторно переміщена після 24.02.2022, так як, в Єдиній інформаційній базі даних про ВПО відсутня інформація про зміну місця проживання Олени та її дітей.

Не погоджуючись з таким рішенням жінка звернулась до системи безоплатної правничої допомоги — Луцького бюро правничої допомоги.

Оскільки Олена внутрішньо переміщена особа — вона має право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Представляти її інтереси доручили адвокату, який співпрацює з системою БПД Віталію Єлову.

Адвокат подав позов до суду про визнання бездіяльності протиправною щодо не призначення допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеним особам та зобов`язання здійснити призначення, нарахування та виплату допомоги на проживання з моменту подачі заяви.

Проте суд у задоволенні позову відмовив, посилаючись на те, що Олена була облікована як внутрішньо переміщена особа до 24 лютого 2022 року у Волинській області та на цей час (тобто на 24.02.2022 року) не отримувала щомісячну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, то їй не може бути призначена допомога, передбачена Порядком №332.

Адвокат підготував апеляційну скаргу в якій наголосив, що приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з відсутності в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб інформації про повторне переміщення та не взяв до уваги усі надані докази того, що Олена з дітьми справді була переміщена після 24 лютого 2022 року.

Та просив суд таки визнати дій департаменту соцполітики неправомірними і нарахувати Олені допомогу на проживання.

Зрештою апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу в повному обсязі.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень№  140/1414/23