Петро — ветеран війни. Має право на пільговий проїзд у пасажирському транспорті. Хотів ним скористатися: прийшов на автостанцію Чернігова, щоб придбати квиток на автобус Чернігів — Київ, пред’явив своє посвідчення, яке гарантувало йому пільгу, але отримав відмову.
Щоб дістатися столиці ветерану війни довелося платити повну вартість квитка.
Ситуація його обурила: не незаплановані витрати, а ставлення до учасників бойових дій.
Петро вирішив відстоювати своє право й звернувся Чернігівського бюро правової допомоги.
Ветерани війни мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу — допомогу зі зверненням до суду. Представляти інтереси чоловіка у суді призначили адвоката, що співпрацює із системою безоплатної правничої допомоги, Ігоря Савицького.
Він підготував та подав до суду позовну заяву до перевізника та автостанції про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
Свій позов аргументував нормами чинного українського законодавства.
Так, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» держава забезпечує надання пільг учасникам бойових дій та особам прирівняних до них, зокрема безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду — також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.
Законом України «Про автомобільний транспорт» встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред’явивши водієві автобуса посвідчення встановленого зразка.
Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.
Отож, суд вирішив позов задовольнити частково, зокрема визнати дії перевізника протиправними, стягнути на користь ветерана війни 290 гривень відшкодування понесеної матеріальної шкоди та 1000 гривень відшкодування моральної шкоди.
Проте суд відмовив у проханні визнати дії автостанції протиправними та зобов’язати автостанцію усунути порушення прав позивача шляхом розміщення оголошення на автостанції про безкоштовний проїзд ветеранів війни.
Оскільки автостанція за агентську винагороду лише надає перевізникові на території своїх автостанцій комплекс обов’язкових послуг пов’язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів автобусами перевізника, з продажем проїзних квитків, диспетчерським управлінням, організацією прибуття та відправлення автобусів, інформуванням водіїв щодо умов дорожнього руху.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 750/3528/23