Микола у 2020 році звільнився з підприємства, де більше року працював охоронцем. Та роботодавець вчасно з ним не розрахувався і заборгував 69 000 гривень невиплаченої заробітної плати з листопада 2019 року по жовтень 2020.
Микола неодноразово звертався до колишнього керівництва. Йому обіцяли обов’язково розрахуватися: просили почекати, мовляв, ситуація на підприємстві складна, і немає можливості платити навіть тим, хто зараз працює.
Микола чекав. Минуло два роки, та ситуація не змінювалася. Тому звернувся до Броварського бюро правової допомоги.
Середньомісячний дохід Миколи не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів, тож він має право на безоплатну допомогу із зверненням до суду.
Представляти його інтереси у суді доручили адвокатці, що співпрацює з системою безоплатної правничої допомоги, Оксані Блохіній. Вона склала та подала до суду позовну заяву про стягнення заборгованості із заробітної плати і виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку.
Микола має на це право.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
А ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Суд ухвалив рішення про задоволення позовної заяви клієнта: роботодавець має виплатити Миколі 69 000 гривень заборгованості із заробітної плати та додатково 261 000 гривень — суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 355/873/23