До Олександрівського бюро правничої допомоги звернулась Алла, яка зіткнулася з проблемою – помилка в документі позбавляла її можливості розпоряджатися власним житлом.
«При оформленні договору дарування у 2002 році припустилися помилки – в прізвищі замість «і» вказали «и». Ймовірно це сталося через неправильний переклад мого прізвища з російської на українську мову», – розповідає Алла.
Щоб виправити помилку, жінка зверталась до центру з надання адміністративних послуг та до нотаріальної контори, яка оформлювала зазначений договір. Однак їй відмовили у внесенні виправлень та рекомендували звернутися з цього питання до суду.
Оскільки середньомісячний дохід Алли не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів, вона має право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Допомогти жінці уповноважили юристку бюро Тетяну Курмєльову.
«В більшості випадків встановити факт належності правовстановлюючих документів, зокрема договорів дарування, можливо лише в судовому порядку. Доказами в таких справах можуть бути документи: свідоцтво про народження заявника, свідоцтво про шлюб, дипломи, атестати про навчання, свідоцтва про народження дітей тощо. І обов’язково покази двох свідків, які знають людину особисто», – коментує юристка.
Юристка ознайомилась з матеріалами справи та підготувала заяву до суду, в якій навела факти та додала документи на підтвердження того, що договір дарування житлового будинку дійсно належить Аллі.
Наведені в заяві факти під час судового засідання підтвердили й свідки. Вони розповіли, що Алла володіє будинком вже понад 20 років, з моменту оформлення договору дарування.
Суд заяву задовольнив та своїм рішенням встановив факт належності договору дарування житлового будинку Аллі.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 933/770/24