Аліменти – це кошти для харчування, одягу та інші побутові потреби, які закон зобов’язує виплачувати одного з подружжя іншому. Якщо безробітна особа має неофіційний дохід, платити аліменти потрібно у фіксованому розмірі. Сума аліментів з безробітного береться з прожиткового мінімуму на відповідний вік дитини. Відсутність офіційних доходів у батьків не позбавляють їх від обов’язку утримувати неповнолітню дитину, а лише дають додаткові «пільги» при визначенні розміру та стягненні аліментів. Про порядок стягнення аліментів з безробітної особи розповідає Руслан Кравченко, головний фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

На батьків покладений обов’язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Якщо батьки не забезпечують на достатньому рівні утримання дитини або добровільно не виконують аліментний обов’язок за договором про сплату аліментів на дитину, то передбачено примусове стягнення аліментів за рішенням суду.

Визначення розміру аліментів

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів або заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:

на одну дитину – однієї чверті;
на двох дітей – однієї третини;
на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

При визначенні розміру аліментів суд враховує:

стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

За рішенням суду видається виконавчий документ:

виконавчий лист;
судовий наказ.

Документи подаються до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця разом із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Особливості виконання рішень про стягнення аліментів з особи, яка не працює

Законом не передбачено звільнення платника аліментів від зобов’язання щомісячної сплати аліментів на утримання дитини в разі втрати роботи чи перебуванні в статусі безробітного.

Якщо аліменти не сплачуються за виконавчим документом, виконавець нараховує боржнику заборгованість зі сплати аліментів.

Статтею 195 Сімейного кодексу України передбачено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою – підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Якщо у боржника відсутні доходи і він не працює, поряд з тим у виконавця відсутні відомості про сплату аліментів, він нараховуватиме заборгованість, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Особливості виконання рішень про стягнення аліментів з особи, яка має статус безробітної

Якщо боржник перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітний і отримує допомогу по безробіттю, то з такої соціальної допомоги виконавцем стягуються присуджені аліменти.

Відповідальність за несплату аліментів

За ухилення від сплати коштів на утримання дитини передбачена цивільна, адміністративна і кримінальна відповідальність, залежно від тяжкості проступку та величини заборгованості по аліментах. Одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

За несплату аліментів передбачено наступні тимчасові обмеження боржника:

внесення неплатника до Єдиного реєстру боржників;
обмеження у праві виїзду за межі України;
накладення арешту на карткові рахунки;
позбавлення права керування автомобілем;
позбавлення права користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії;
позбавлення права на полювання
суспільно корисні роботи.

Кримінальна відповідальність за ст. 164 КК України настає за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, – карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.