Людям властиво помилятися, тож, помилки зустрічаються, серед іншого, і в офіційних документах. Іноді помилка в написанні особистих даних навіть у вигляді однієї зайвої літери може принести чимало турбот, адже за таким документом неможливо встановити приналежність документа та прав, що він посвідчує конкретній особі.
Досить поширеними є помилки в таких особистих документах: паспортах, свідоцтвах про народження, довідках, трудових книжках, а також у правовстановлюючих документах. Помилки особливо часто зустрічаються в документах, виданих до 2000 року, а саме помилки у прізвищах та іменах осіб, які сталися в результаті невірного перекладу при заміні паспортів після встановлення незалежності України.
Через такі помилки проблемними питаннями для громадян стають, зокрема, отримання свідоцтва про право на спадщину, реєстрація права власності на нерухомість в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і навіть перерахунок пенсії.
Тож, детальніше про порядок виправлення помилок в офіційних документах розповідає фахівчиня Черкаського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юлія Гурнак.
Виправити помилки в документах можливо двома шляхами:
- позасудовим — шляхом звернення до органу, що видав документ;
- судовим — шляхом встановлення належності документа конкретній особі через звернення до суду.
Звичайно, найпростіше вирішити проблему, звернувшись до органу, який видав документ з помилкою. Для цього потрібно подати заяву, в якій необхідно вказати суть помилки та докласти підтверджуючі документи. Якщо в документах, на підставі яких видавався, наприклад, правовстановлюючий документ, такої помилки немає і вона була допущена саме з вини відповідного органу, її буде виправлено.
Але буває і так, що орган, який видавав документ, ліквідовано, а орган, в якому знаходиться архівна реєстраційна справа, не наділений повноваженнями виправляти помилки. В цьому випадку єдиним способом вирішення зазначеної проблеми є звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Така ситуація сталась з клієнткою Черкаського бюро правової допомоги пані Наталею. Жінка звернулась до Пенсійного фонду України для перерахунку призначеної пенсії за стажем, та обравши найбільш вигідний для себе період роботи, надала архівну довідку про підтвердження відповідного періоду роботи та рівня отримуваної заробітної платина на місцевій швейній фабриці на посаді швачки.
Однак, вивчивши подані жінкою документи, уповноважений орган повідомив пані Наталі в перерахунку пенсії, оскільки її ім’я в архівній довідці було зазначено як «Наталія», в той час, коли згідно з паспортом громадянина України її ім’я «Наталя».
З’ясувавши, що помилка була допущена не з вини архівного відділу виконкому міської ради і він не має повноважень внести виправлення до архівної довідки, пані Наталі довелось за допомогою адвоката, який співпрацює з системою безоплатної правової допомоги, звертатись до суду із заявою про встановлення факту належності зазначеної довідки саме їй, та надавати необхідні докази. Серед іншого, було надано копію трудової книжки, записи в якій повністю узгоджувались із зазначеною архівною довідкою в частині місця роботи, періоду роботи та посади.
Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено правильне написання ім’я клієнтки саме «Наталя» та встановлено належність архівної довідки клієнтці бюро, оскільки іншої можливості встановити цей факт законодавством не передбачено.
Важливо зазначити, що при розгляді подібних справ суд встановлює належність особі документів, а не тотожність прізвища, імені, по-батькові, неоднаково названих в різних документах, не присвоює чи залишає прізвище, ім’я, по-батькові. Судом лише встановлюється, що документ, виданий певній особі, в дійсності їй належить, але суд не вправі вносити виправлення у цей документ.
Не підлягають судовому розгляду, а вирішуються виключно органом, який видає документ, питання щодо заяв про встановлення факту належності особі:
- вироку або рішення суду;
- паспорта;
- військового квитка;
- квитка про членство в об’єднанні громадян;
- посвідчення до ордена чи медалі;
- свідоцтва, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану.