Право на відпустку гарантовано законом, за її ненадання роботодавець несе відповідальність. Водночас у період дії воєнного стану законодавство дозволяє певні обмеження щодо її надання.
Коли працівник може піти у щорічну відпустку
У перший рік роботи після 6 місяців безперервної роботи.
Але деякі можуть піти у відпустку раніше. Зокрема:
- жінки перед/після відпустки по вагітності
- жінки з 2 і більше дітьми до 15 років або з дитиною з інвалідністю
- люди з інвалідністю
- чоловіки, чиї дружини у відпустці по вагітності
- працівники, які мають путівку для санаторно-курортного лікування.
Повний перелік зазначено у ст. 10 Закону України «Про відпустки».
Тривалість щорічної основної відпустки
Мінімум — 24 календарні дні.
Для деяких категорій більше:
- працівники освіти — до 56 днів
- люди з інвалідністю I-II груп — 30 днів, III група — 26
- неповнолітні — 31 день.
Тривалість щорічної додаткової відпустки
Додаткові дні відпустки надаються за шкідливі умови, особливий характер праці тощо.
Загальна тривалість щорічної основної та додаткової відпусток:
- не більше 59 календарних днів
- для працівників підземних гірничих робіт — не більше 69 днів.
Відпустка під час воєнного стану
- може бути обмежена до 24 днів впродовж року
- роботодавець може відмовити у відпустці (окрім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до 3 років), якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури
- можлива відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку — за угодою сторін
- внутрішньо переміщеним особам або тим, хто виїхав за кордон — до 90 днів відпустки без збереження заробітної плати за заявою.