У законодавстві України відсутнє офіційне визначення поняття «цивільний шлюб». Мовою закону це так звані «фактичні шлюбні відносини». Незареєстрований шлюб будується виключно на взаємних почуттях, спільних цінностях та усних домовленостях.
- Згідно статті 21 Сімейного кодексу України, проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя. Для отримання даних прав та обов’язків, наявність фактичного шлюбу необхідно доводити в суді.
Скористатися цими правами можуть цивільні чоловік і дружина, які:
- перебувають в міцному, характерному для шлюбу сімейному союзі;
- проживають спільно під одним дахом;
- не мають шлюбних відносин з іншою людиною.
Які права дитини народженої в цивільному шлюбі
Проживання батьків в цивільному шлюбі ніяк не впливає на права дитини, народженої в даному союзі. Труднощі можуть виникнути лише при оформленні документів. Походження дитини визначається за документом з пологового будинку, де вказують мати немовля. Для встановлення батька необхідна заява обох батьків, заява чоловіка, який вважає себе батьком дитини або рішення суду.
Розподіл майна в цивільному шлюбі
Майно, спільно нажите під час фактичних шлюбних відносин, ділиться між колишніми партнерами так само, як і між офіційним подружжям. Стаття 74 Сімейного кодексу України зазначає – якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. У разі якщо після розставання колишні партнери не в змозі знайти мирних шляхів розподілу майна, ділити нажите доводиться в судовому порядку. Для цього потрібно довести факт перебування у «фактичних шлюбних відносинах», а також факт придбання даного конкретного майна за кошти чоловіка й дружини. Як показує практика з цим часто виникають труднощі.
Що в суді є доказом перебування пари в цивільному шлюбі
- показання свідків;
- свідоцтво про народження спільної дитини;
- довідки з місця проживання;
- виписки з будинкових книг про реєстрацію або вселення;
- докази сумісного придбання майна (чеки, квитанції, рахунки тощо);
- спільні фотографії, в тому числі із спільного відпочинку чи з батьками;
- довідки житлових організацій та сільських рад про сумісне проживання.
- церковні документи про проходження обряду вінчання;
- листи особистого та ділового характеру ;
- заяви, анкети, переписки, з яких вбачається, що чоловік та жінка вважали себе подружжям та піклувалися один про одного, тощо.
Спадкування в неофіційних відносинах
Спадщина являється найпроблемнішим моментом у цивільному шлюбі. Після смерті людини, в результаті розподілу майна між родичами, цивільний чоловік чи дружина можуть потрапити у складне становище. У разі відсутності заповіту на користь партнера, шансів отримати спадок досить мало.
Цивільний кодекс України чітко визначає черги спадкування. Відповідно до ст. 1261 ЦК України до першої черги спадкування належать батьки, діти і офіційний чоловік або дружина померлої особи. Потім – рідні брати і сестри, дідусі та бабусі, рідні дядьки і тітки. Цивільний чоловік або дружина успадковують лише в четверту чергу за умови, що партнери проживали разом та вели спільний побут не менше 5 років.
Юридичну консультацію підготувала фахівчиня
Регіонального центру з надання БВПД
у Вінницькій області
Анастасія Семенюк