Держава визнає сім’ю однією з головних цінностей суспільства. За нормальних сімейних стосунків подружжя добровільно піклується як один про одного, так і про дітей. Проте, все може докорінно змінитися, коли подружжя починає проживати окремо або розлучається. В таку ситуацію потрапила і клієнтка Роздільнянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Молода дівчина розповіла, що одружена, проте, вже під час її вагітності стосунки з чоловіком погіршилися, а після народження дитини геть зіпсувалися. Зараз подружжя проживає окремо. Працівникам центру вона повідомила, що хоче розлучитися і стягнути з чоловіка аліменти на утримання дитини.
Начальник відділу представництва Роман Непочатов звернув увагу, що клієнтка має лише 17 років, але вже набула повної цивільної дієздатності у відповідності до вимог законодавства.
За загальним правилом, особи набувають повної цивільної дієздатності в момент досягнення повноліття, тобто, коли їм виповнюється 18 років. Однак, якщо особа, якій ще немає 18 років, стає матір’ю або батьком дитини, вона набуває всіх прав та обов’язків, які надаються повнолітнім. Це означає, що вона, зокрема, може самостійно звернутися з позовом до суду, а не через законного представника.
Але даний випадок виявився особливим, оскільки дитині нашої клієнтки виповнилося лише 2 місяці. А Сімейний кодекс України встановлює, що якщо у подружжя є дитина, якій ще не виповнилося одного року, вони не можуть розлучитися, навіть якщо і чоловік і дружина хочуть цього.
Також не можна розлучитися протягом вагітності дружини. Виключення становлять ситуації, коли чоловіком було скоєно злочин щодо дружини або дитини, або якщо батьком дитини був визнаний інший чоловік або суд виключив дані про батька дитини з актового запису про народження. В усіх інших випадках необхідно дочекатися, коли дитині виповниться 12 місяців.
Роман Непочатов пояснив клієнтці, що, в даному випадку, незважаючи на те, що шлюб не розірвано, існує можливість стягнути аліменти з чоловіка на лише на утримання дитини, а й на утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку. Це прямо передбачено Сімейним кодексом України. При розгляді таких справ суд звертає увагу:
- чи проживає дитини разом з матір’ю;
- чи існує потреба в матеріальній допомозі (нужденність);
- спроможність чоловіка надавати матеріальну допомогу.
- якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, мати, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років;
- якщо мати проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, вона має право на утримання від чоловіка протягом усього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею незалежно від свого матеріального становища.
Такі заяви подаються до суду за місцем реєстрації відповідача і, згідно законодавству, позивачі звільнені від сплати судового збору.
Жінка, вислухавши роз’яснення повідомила, що наразі проживає зі своїми батьками, працювати не може, оскільки доглядає за дитиною, її матеріальне становище дуже скрутне. Про те, що чоловік зобов’язаний утримувати не лише їхню дитину, а й її, вона не знала. На прохання клієнтки Роман Непочатов склав та подав до Роздільнянського районного суду Одеської області не лише позовну заяву про стягнення аліментів на дитину до досягнення нею вісімнадцятирічного віку, а й позов на утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку.
Суд, дослідивши додані до заяв докази, прийняв позитивні рішення, якими зобов’язав сплачувати батька дитини сплачувати не лише аліменти на утримання дитини до досягнення нею вісімнадцятирічного віку у розмірі ¼ від усіх своїх доходів, а й аліменти на утримання своєї дружини в розмірі ¼ від усіх своїх доходів до досягнення дитиною трирічного віку.