До Талалаївського бюро правової допомоги Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги 24 листопада 2020 року звернулася жінка із заявою стягнення аліментів на утримання дружини.
Згідно наказів Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до пункту 1 частини першої статті 17, частини третьої статті 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», та на підставі звернення клієнта про надання безоплатної правової допомоги, було надано безоплатну правову допомогу та уповноважено головного спеціаліста відділу «Талалаївське бюро правової допомоги» Ніжинського місцевого центру Кошку Аліну на надання безоплатної вторинної правової допомоги заявниці.
Під час узгодження правової позиції та зібранні доказової бази, клієнтка повідомила наступну інформацію, що з липня 2017 року по серпень 2020 року вона проживала спільним життям зі своїм чоловіком, потім у 2019 році зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають неповнолітню доньку, яка проживає разом з матір’ю та знаходиться на її утриманні. З серпня 2020 року та по теперішній час їх стосунки припинено, спільно не проживають.
Жінка перебуває у декретній відпустці, інших джерел доходу, крім соціальних виплат по догляду за дитиною, не має, чоловік добровільно матеріальної допомоги не надає.
Узгодивши правову позицію з клієнткою, головний спеціаліст відділу «Талалаївське бюро правової допомоги» Аліна Кошка подала позовну заяву до Талалаївського районного суду Чернігівської області про стягнення аліментів на утримання дружини.
Правове обґрунтування позовної заяви полягає у наступному:
Відповідно до ч.1 ст. 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Згідно ч.2 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Положенням ст. 84 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, якщо чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Аналіз даних положень сімейного законодавства дає підстави вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов’язковим, оскільки право на аліменти належить дружині – матері незалежно від цієї обставини.
Згідно ч.1 ст.80 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідач є молодою працездатною особою і спроможній платити аліменти, як на утримання дочки, так і дружині, яка проживає зі спільною дитиною, і враховуючи відсутність в неї самостійного доходу, чоловік має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу дружині.
Згідно ч.1 ст.79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Талалаївський районний суд Чернігівської області, ознайомившись з матеріалами позовної заяви про стягнення аліментів на утримання дружини, 23 лютого 2021 року ухвалив рішення, яким позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини – задовольнити.
Рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 23.02.2021 року набрало законної сили – 26.03.2021 року.
Справа – № 747/596/20, провадження – № 2/747/25/21.