Відповідно до доручення № 770 від 19.04.13 р. кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №1201301010002003 адвокат Таранов Микола Миколайович, (контракт № 57 від 19.04.2013 р., тел.0677917416) був направлений Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги Р., який обвинувачувався в скоєнні злочину передбаченому ч.3 ст. 187 КК України (розбій, поєднаний з проникненням у житло), який карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна. А саме, він обвинувачується в тому, що 7.09.10 р. за попередньою змовою з К. і Л. проник в житловий будинок Ю. та погрожуючи йому застосуванням насильства, небезпечним для життя та здоров̓я, демонструючи ніж, зв̓язали його і відкрито заволоділи грошима в сумі 40000 та 510 доларів США.
На досудовому слідстві Р. у своїй явці з повинною від 17.02.12 р. визнав свою вину. К. і Л. також визнали свою вину у явці з повинною, підтвердивши свої покази при відтворенні обстановки і обставин події.
Направлений Вінницьким регіональним центром вторинной правової допомоги адвокат Таранов Н.Н. для захисту Р. в суді, з̓ясував, що Р. обмовив себе і насправді цей злочин не скоював, а на досудовому слідстві на нього чинився недозволений тиск, адвоката в нього не було, в день злочину він доглядав за хворим І. При допиті в судовому засіданні адвокат Таранов Н.Н. поставив відповідні питання підсудним К. і Л. і своєму підзахисному Р., які не підтвердили свої явки з повинною в частині участі Р. в розбійному нападі, а також пояснили, що в них не було адвокатів і на них чинився недозволений тиск. Адвокат Таранов Н.Н. заявив клопотання про допит свідка І., який в судовому засіданні підтвердив, що дійсно в період з 4.09.10 р. по 8.09.10 р. Р. доглядав за ним в з̓вязку з хворобою.
Промова в судових дебатах адвокатом Тарановим Н.Н. була підготовлена письмово і долучена до матеріалів справи. В ній наголошувалось, що згідно з п.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен вважається невинуватим доки його вину не буде доведено згідно закону, також він послався на ч. 2 ст. 74 КПК України, ст. 62 Конституції України та на роз̓яснення Пленуму Верховного суду України (постанова № 5 від 29.06.1990 р. з послідуючими змінами) щодо того, що в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Крім того, адвокат Таранов Н.Н. привів і просив застосувати практику Європейського суду з прав людини з цього питання (справа Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain). Також Р. обвинувачувався в скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст. 263 КК України (незаконне поводження з бойовими припасами), що карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. А саме він обвинувачувався в тому, що 3.11.2011 р. придбав у невідомої особи бойові припаси і незаконно зберігав їх. Після чого 22.05.2012 р. Р., будучи засудженим і відбуваючи покарання, добровільно написав явку з повинною і зазначив місце схову боєприпасів, які були вилучені під час перевірки цієї інформації працівниками міліції.
Адвокат Таранов Н.Н. в судовому засіданні обґрунтовано заявив про застосування ч. 3 ст. 263 КК України і звільнення від кримінальної відповідальності Р., оскільки він добровільно здав бойові припаси.
Вироком Тростянецького районного суду від 17.10.2014 р. Р. було виправдано за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України на підставі ч. 4 ст. 322 КПК України (1960 р.) в зв̓язку з недоведеністю та звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК Україн на підставі ч. 3 ст. 263 КПК України, а провадження по справі закрито.