Пані Оксані не вистачало декілька місяців стажу, щоб піти на пенсію. Тоді вона влаштувалась наглядальницею за складськими приміщеннями.
Жінка уклала з підприємством договір про надання послуг, в якому зазначено, що оплата відбуватиметься протягом 20 днів після підписання акту приймання-передачі наданих послуг. Такі договори підписувалися щомісяця з жовтня 2022 по травень 2023 року.
Оксана добросовісно виконувала свої обов’язки. Зі сторони роботодавця претензій до її роботи не було, це зокрема підтверджується підписаними актами приймання-передачі наданих послуг. Однак оплати за свої послуги Оксана так і не отримала.
«Я намагалася розв’язати проблему самостійно, телефонувала на підприємство, писала листи. Але це не дало результату», – розповідає Оксана.
Тоді Оксана вирішила звернутися по допомогу до Миколаївського бюро безоплатної правничої допомоги, що на Одещині.
Оскільки середньомісячний дохід жінки не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, вона має право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду.
Представляти інтереси жінки уповноважили юристку бюро Людмилу Капустян.
Юристка ознайомилась з наявними документами та підготувала заяву до суду, в якій просила стягнути з підприємства заборгованість за оплату послуг у розмірі 16 118, 15 грн.
Суд зауважив, що на актах приймання-передачі не було дати їх підписання, а це не дає можливості встановити обов’язок підприємства здійснити оплату. Проте розглянувши усі листи звернення Оксани до підприємства, суд за внутрішнім переконанням прийняв рішення про стягнення з підприємства усіх заборгованих грошей на користь Оксани. До того ж було стягнуто і суму судового збору з підприємства.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 916/4081/21(508/384/24)