Війна в Україні спричинила загострення багатьох соціальний питань, зокрема спостерігається збільшення випадків домашнього насильства. Більше того, це явище стало агресивнішим. Тому постає питання, як вберегтися від домашнього кривдника та де шукати підтримку і допомогу. Відповідає на запитання головний юрист Київського бюро правової допомоги №4 Василь Романюк.
Перш за все, варто зауважити, що важливим інструментом боротьби з насильством проти жінок та домашнім насильством стала Стамбульська конвенція, що була ратифікована в Україні 20 червня 2022 року. Але тут важливо говорити і про національне законодавство, до якого норми щодо запобігання та протидії домашнього насильства були введені задовго до ратифікації Конвенції.
Що можна вважати домашнім насильством
Законодавець визначив, що домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Як бачимо з визначення, домашнє насильство – це комплексне явище, яке може мати свій прояв не тільки в нанесенні тілесних ушкоджень, а й в образах, погрозах, обмеженні в засобах до існування та доступу до житла або майна, примусу до статевого контакту. Отож, воно може бути фізичним, психологічним, економічним чи сексуальним. А постраждалими від цього явища можуть стати не лише чоловік чи дружина, але й діти, батьки або інші родичі, які перебувають чи колись перебували у родинних відносинах.
Куди звертатися за допомогою постраждалому від домашнього насилля
У випадку, коли ви стали жертвою домашнього насильства, слід пам’ятати, що замовчування цього факту по відношенню до вас, або ваших близьких не призведе до покращення ситуації. Навпаки, відсутність покарання може породити почуття вседозволеності, і тільки ускладнити і без того не просту ситуацію. Пам’ятайте, захист ваших прав починається з вас.
Система запобігання та протидії домашньому насильству досить розгалужена і потерпілі можуть звертатися до правоохоронних органів, медичних закладів, органів опіки та піклування, громадських організацій, на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації за номером 0 800 500 335.
Крім цього, у випадках домашнього насильства українці мають право звернутися до центрів з надання безоплатної правової допомоги, оскільки потерпілі від домашнього насильства являються суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу, а отже, мають право на адвоката за рахунок держави.
Яка відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства
В залежності від виду, тяжкості наслідків, та систематичності домашнього насилля, особу-кривдника можуть притягнути до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, або до кримінальної відповідальності за скоєння злочину.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме ст. 173-2 Кодексу, передбачає, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, тягнуть за собою накладення штрафу від 170 грн. до 340 грн. або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насилля передбачена ст. 126-1 Кримінального кодексу України, відповідно до якої домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Терміновий заборонний припис та обмежувальний припис, як дієві інструменти допомоги постраждалій особі
Працівники поліції уповноважені вживати заходи щодо притягнення особи до відповідальності шляхом складання та направлення до суду протоколу про адміністративне правопорушення, відкриття кримінального провадження відносно особи, або ж, шляхом винесення термінового заборонного припису, якщо в такому наявна потреба.
Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Він виноситься строком до 10 діб, та може містити такі заходи:
- зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи,
- заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи,
- заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
У випадку якщо терміновий заборонний припис та притягнення особи-кривдника до відповідальності не допомогли, для забезпечення безпеки постраждалої особи на більш довготривалий час застосовується обмежувальний припис стосовно кривдника.
Обмежувальний припис стосовно кривдника – встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
За своєю суттю обмежувальний припис є більш широким за варіативністю заходів та тривалістю (від одного до шести місяців) порівняно з терміновим заборонним приписом, проте і видається він за рішенням суду на підставі оцінки ризиків.
Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Терміновий заборонний припис та обмежувальний припис не є способом притягнення до відповідальності, і не звільняють від адміністративної чи кримінальної відповідальності, а є лише заходами, спрямованими на протидії домашньому насильству, як реагування на факт вчинення домашнього насильства та спрямовані на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
З метою належного захисту інтересів, жертвам домашнього насильства надається безоплатна правова допомога як для складання заяв та позовів, так і для представництва інтересів у суді.