Син пана Михайла, військовослужбовець ЗСУ, загинув на Донеччині.
Щоб отримати статус члена сім’ї загиблого Захисника, чоловік звернувся до управління соціального захисту населення та надав усі необхідні документи для цього, а саме свідоцтво про смерть сина та довідку про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Проте отримав відмову через відсутність оригінала свідоцтва про народження сина.
Не погоджуючись з таким рішенням, пан Михайло звернувся до системи БПД в Одеській області.
Пан Михайло є внутрішньо переміщеною особою – тому має право на всі види правової допомоги від системи БПД. Представляти його інтереси в суді доручили адвокатці, що співпрацює з системою БПД, Ірині Сачаєвій.
На початку адвокатка надіслала адвокатський запит до відділу ДРАЦС, щоб отримати відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження сина пана Михайла. Проте у своїй відповіді ДРАЦС повідомив, що отримати витяг не можливо у зв’язку з тим, що син пана Михайла є уродженцем Республіки Узбекистан, а реєстр містить відомості про актові записи, що були здійснені компетентними органами України.
«Відсутність оригінала свідоцтва про народження сина не може бути підставою для позбавлення пана Михайла відповідно статусу. Відповідно до Порядку № 740 підставами для надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, є свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи та документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Надання будь-яких інших документів законодавством України не передбачено, в тому числі надання оригінала свідоцтва про народження загиблого», — зазначила Ірина Сачаєва.
Адвокатка підготувала до суду позовну заяву, в якій просила визнати дії управління соціального захисту населення протиправними, а також зобов’язати управління встановити пану Михайлу статус члена сім’ї загиблого Захисника України та видати відповідне посвідчення.
До позовної заяви адвоката надала наступні докази: свідоцтво про народження сина, свідоцтво про смерть сина, сповіщення сім’ї померлого про загибель сина, витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу ЗСУ, довідку про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, посвідчення учасника бойових дій, адвокатський запит та відповідь на нього.
Суд дійшов висновку, що дії управління соціального захисту щодо відмови у встановлені пану Михайлу статусу члена сім’ї загиблого ветерана війни та видачі відповідного посвідчення є протиправними та зобов’язав управління соціального захисту встановити та видати посвідчення встановленого зразка.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційний суд скаргу залишив без задоволення.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 420/23109/23