З 1998 року Людмила працювала на різних посадах в податковій службі. А в грудні 2024 року її скоротили.
З таким рішенням керівництва Людмила була не згодна, адже вона має великий стаж роботи в податковій службі. За цей час зарекомендувала себе як кваліфікований працівник, що зокрема підтверджується отриманими подяками та грамотами, а також позитивними оцінками щорічного оцінювання. Так, за результатами виконання завдань державної служби за 2024 рік Людмила отримала оцінку «відмінно».
«Я вважаю, що роботодавець порушив мої права та процедуру скорочення. Мені не запропонували жодної іншої посади, хоча інші працівники були переведені до новоутвореного підрозділу без конкурсу» — розповіла Людмила.
По допомогу жінка звернулася до системи безоплатної правничої допомоги — Кам’янського бюро правничої допомоги, що на Дніпропетровщині.
Людмила — внутрішньо переміщена особа, отже має право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Представляти інтереси жінки уповноважили юриста Дениса Монатка.
Юрист ознайомився з обставинами справи та підготував позовну заяву до суду, в якій просив визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення Людмили, поновити її на роботі та стягнути з роботодавця середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.
В позові юрист зауважив, що роботодавець був зобов`язаний запропонувати Людмилі всі наявні вакансії. Окрім того, при визначенні переважного права працівників на залишення на роботі, роботодавець мав зробити порівняльний аналіз продуктивності праці та кваліфікації працівників. Проте цього не зробили.
У суді роботодавець позовні вимоги Людмили не визнав та зауважив, що на момент її звільнення в установі не було вільних посад її категорії, тому запропонувати їх не було можливості.
Однак ці твердження не знайшли підтвердження. Під час розгляду справи з’ясували, що хоча під час реорганізації загальна чисельність працівників управління зменшилась, кількість штатних працівників підрозділу, де працювала Людмила, збільшили з 12 до 13 штатних одиниць.
Суд позов задовольнив. Скасував наказ про звільнення, поновив Людмилу на попередній посаді та ухвалив стягнути з роботодавця середній заробіток за час вимушеного прогулу, що склало близько 175,5 тисяч гривень. Це рішення залишили у силі суди апеляційної та касаційної інстанції.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень № 160/1327/25