назад

Соціальний захист людей похилого віку та ветеранів в Україні

Першого жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН, а в Україні це також і День ветерана. Люди похилого віку мають право на користування всіма соціально-економічними та особистими правами і свободами. Детальніше про це розповідають юристи Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

Основні засади державної політики щодо ветеранів праці та інших громадян похилого віку визначає Конституція України, Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року

Ветерани у сучасному розумінні –  це ті люди, які брали участь у війні або відслужили визначений термін в армії. Проте в законодавстві використовуються такі поняття як «ветеран війни», «ветеран праці», «ветеран бойових дій», «ветеран військової служби».

Ветеранами праці визнаються громадяни, які працювали на підприємствах, в установах, організаціях, об’єднаннях громадян, фізичних осіб, мають стаж роботи 40 років – для чоловіків і 35 років – для жінок і вийшли на пенсію.

Ветеранами праці визнаються також  громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах:

– за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах – за наявності стажу роботи у жінок – 25 років і у чоловіків – 30 років;

– за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах – за наявності стажу роботи у жінок – 30 років і у чоловіків – 35 років;

-трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства – чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі

– жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів – після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі 

– жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства – після досягнення 55 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування

– жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну – після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років

– жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей, – незалежно від віку і трудового стажу,

–  водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв – після досягнення 55 років і при стажі роботи  (для чоловіків – не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців, для жінок – не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років).

 –  особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), і диспропорційні карлики які мають право на пенсію за віком, особи з інвалідністю по зору I групи – сліпі та інваліди з дитинства I групи які мають право на пенсію за віком – за наявності стажу роботи у жінок – 25 років і у чоловіків – 30 років.

 – особи з інвалідністю  I і II груп, які одержують пенсії по інвалідності, якщо вони мають стаж роботи не менше 15 років.

Ветеранам праці видаються посвідчення про право на пільги та нагрудні знаки, порядок виготовлення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Документом, що підтверджує статус ветерана праці і  на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації, є посвідчення «Ветеран праці».

Посвідчення і нагрудний знак видаються ветеранам праці за місцем їх проживання органами праці та соціального захисту населення, а ветеранам праці із числа осіб, зазначених у частині другій статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” – органами, що здійснюють їх пенсійне забезпечення відповідно до законодавства.

Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).

Громадянам, які набули статусу ветерана праці, та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, пільги надаються з дня їх звернення про надання пільг.

Документи, що необхідно надати для отримання посвідчення:

  • Заява про отримання статусу “Ветеран праці”
  • Копія паспорта
  • Фото 3х4 см
  • пенсійне посвідчення
  • Довідка про загальний трудовий стаж
  • Копія ідентифікаційного коду

Ветеранам праці надаються такі пільги:

– користування при виході на пенсію чи зміні місця роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

– першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування із дорогоцінних металів);

–  переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України;

–  щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;

–  першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

–  використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;

– переважне право на забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом;

–  переважне право на вступ до садівницьких товариств (кооперативів), кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів;

– безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту та автомобільним транспортом загального користування (за винятком таксі) у сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення й автобусами приміських маршрутів у межах області за місцем проживання;

– звільнення від плати за землю та інші.