Ніна Олексіївна – пенсіонерка. Вона володіє ¾ частини квартири, в якій зареєстрована і проживає сама. Цю власність вона отримала за заповітом від померлої жінки, яку доглядала до її смерті. Іншим співвласником чверті квартири є зовсім чужа їй людина – син померлої, який не був зареєстрований та ніколи не проживав у цій квартирі.
З моменту набуття права власності на частину квартири він жодного разу не брав участі в утриманні житлового приміщення, витрати на утримання спільної власності сплачувала лише пенсіонерка. Хоча наявність приватної власності зобов’язує співвласників до обов’язків з утримання та оплати житлово-комунальних послуг.
Щоб вирішити це питання у судовому порядку, Ніна Олексіївна звернулася до системи безоплатної правничої допомоги – Броварського бюро правничої допомоги.
Оскільки середньомісячний дохід клієнтки не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів, вона має право на безоплатну допомогу із зверненням до суду.
Представляти її інтереси доручили юристці Марині Губській.
Вона зібрала всі відповідні докази по справі та звернулася до суду із позовною заявою про стягнення коштів на оплату комунальних витрат за останні 3 роки. У цій справі діють загальні строки, встановлені Цивільним кодексом України, а саме 3 роки з моменту порушення прав особи.
Суд розглянув матеріали справи та ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог пані Ніни, яким стягнув з іншого співвласника на користь пенсіонерки витрати на оплату комунальних послуг — 10 тис. грн.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 361/5436/23.
Довідково. Cпіввласник квартири зобов’язаний сплачувати витрати на комунальні послуги, навіть якщо проживав окремо.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. А ст. 360 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільним майном. Співвласник, який виконав солідарний обов’язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування.